Зокрема, неможливо уявити український Великдень без писанок та крашанок. Різноманітні орнаменти та кольори, сучасні дизайни, як от патріотичні писанки – усе це має не лише естетичну складову, а й наповнене глибоким сенсом.
Дивіться також Навіщо їсти 12 пасок на Великдень: давня традиція для незаміжніх дівчат
Традиція фарбувати яйця та освячувати їх є давньою. Практично в усіх народів світу яйце було символом життя. На яйцях зображали всі символи, що були важливими для людей у різні періоди, які вважалися оберегами: сонце, місяць, зірки, вогонь, вода, земля тощо.
У ніч перед Великоднем прийнято збирати в кошик різні продукти, паски і крашанки і йти освячувати його до церкви. Зазвичай це роблять усією сім’єю, а потім після богослужіння сім’я сідає за святковий стіл.
Важливо, що трапезу обов’язково слід об’язково з пасхального яйця. Цікаво також і те, що у деяких регіонах прийнято снідати відразу після повернення із нічного богослужіння, це може бути 4 – 5 ранку. Втім, сучасні сім’ї усе ж зазвичай приходять із богослужінь і лягають спати, а вже потім прокидаються до спільного сніданку.
Сніданок обов’язково починають із молитви. А ось коли смакують паскою, намагаються, щоб жодна крихта не впала на підлогу.
Освячені продукти не можна викидати, а тому потрібно класти у кошик стільки – скільки можуть з’їсти члени родини, щоб вони не зіпсувались.
Також на Великдень прийнято ходити в гості одне до одного і обмінюватися пасочками. А ще краще – навідати хворих, самотніх, знедолених людей – одним словом, зробити щось не заради себе, а заради близьких, подарувати свій час і увагу. Це і буде найкращим служінням, жертвою Богові в цей великий день.
Як щодо розваг на Великдень
Незмінним атрибутом Великодніх свят були гаївки – народні пісні із закликанням весни. Їх виконували діти й незаміжні дівчата. Ця традиція прийшла до нас з часів язичництва.
У західних областях, зокрема у Львові існує звичай обливання водою у перший понеділок після Великодня. Обливання символізували весняне очищення, також люди вірили, що вода додасть їм сил та здоров’я.
Зауважимо, що цьогоріч цю традицію у Львові скасували через воєнний стан.
Традиційно на Великдень українці вітаю одне одного – “Христос Воскрес”, а їм відповідають – “Воістину Воскрес”.
