Хмельничанин був командиром взводу, а його дружина працювала парамедиком.
У Хмельницькому, 23 травня, попрощалися із Героєм підполковником Сергієм Гулевським. Як йдеться у сюжеті ТРК «Місто», чоловік став на захист нашої країни ще у 2014 році.
У вересні минулого року на посаді командира взводу він визволяв із побратимами Харківщину. На жаль, 19 травня захисник загинув під час виконання бойового завдання в Запорізькій області.
«З Сергієм в 95-му році ми разом вступили в Харківський університет Кожедуба. Вчилися на одному поверсі, в одній казармі. Після закінчення, за розподілом, ми потрапили в Болград в аеромобільну девізію. Він був мені, як брат, – говорить товариш загиблого «Майстер».
– У 2014 році, коли почалося, ми в перші дні також потрапили з ним військкомат. Перший рік знаходилися в військкоматі, після цього наші шляхи розійшлися. Він пішов на місяць раніше. Він одному напрямку, я – в іншому. Після того вже рідше бачилися. А тепер така звістка прийшла. Довелося залишити службу і приїхати».
Як розповідає колишній заступник командира 86-го окремого батальйону тероборони Хмельницького Володимир Попик, загиблий служив в батальйоні разом зі своєю дружиною Лідією Гулевською.
Вона була бойовим медиком. Сергій помер практично в неї на руках, осколок потрапив йому в серце.
«Дуже хороша людина була. Він був багатьом, як батько. Які задачі він ставив – хлопці безумовно виконували його накази.
Всі наші й поверталися за рахунок його правильних рішень. Такі командири мають бути, такі командири мають жити», – сказав побратим загиблого Героя «Край».
Сергію Гулевському назавжди залишиться 44 роки.
Героя поховали на Алеї Слави у Раковому.
