Реалізація рішень для реновації “хрущовок” потребує доопрацювання законодавства та врахування складних соціально-економічних факторів, вказала Шуляк.
Застарілий житловий фонд в Україні поступово перетворюється на серйозну проблему для великих міст, адже тисячі будинків, зведених ще за радянських часів, уже не відповідають сучасним стандартам безпеки та комфорту. Попри це, питання їх модернізації тривалий час відкладалося, однак нині влада знову повертається до ідеї масштабної реновації. Про це повідомила народний депутат і голова Комітету з питань державної влади Олена Шуляк в ефірі Новини.LIVE.
“У нас у великих містах є тисячі “хрущовок”. Ми буквально перед війною вже підійшли до того, щоб врегулювати це на рівні законодавства. Є чудові приклади і балтійських країн, і тієї ж Німеччини, яким чином відбувалася реновація “хрущовок””, – вказала вона.
Водночас вона зазначила, що війна суттєво вплинула на ці плани, зокрема й щодо оновлення старого житлового фонду.
За її словами, відповідний закон уже ухвалено в першому читанні, але для подальшого розгляду його потрібно доопрацювати з урахуванням комплексного підходу — зокрема питань енергоефективності, доцільності збереження чи знесення будинків, а також механізмів розселення мешканців, зокрема так званих “хрущовок”.
“Тому що основне питання – це завжди хто буде приймати рішення стосовно того, що “хрущовка” буде розселена, а на її місці буде збудована нова, чи люди переїдуть в інший будинок, чи в інший, можливо, район, а не в тому, де знаходилась така “хрущовка””, – додала нардеп.
Шуляк зазначила, що для ухвалення рішення про знесення хрущовки необхідна підтримка значної частини мешканців, однак навіть за наявності більшості завжди знайдуться ті, хто виступатиме проти.
За її словами, чинне законодавство потребує перегляду цього порогу, адже частина людей наполягає на проживанні в таких будинках, навіть якщо вони перебувають у аварійному стані — без належних комунікацій, із пошкодженими балконами та проблемними несучими конструкціями. Тому навіть при підтримці змін більшістю мешканців повної згоди досягти складно.
Вона також підкреслила, що реконструкція подібного житла є непростою, оскільки передбачає тимчасове відселення людей із подальшим поверненням, а такі проєкти наразі не є пріоритетними для міст, навіть великих, як-от Київ чи Дніпро, попри значну кількість аварійних будинків цього типу.
“Що потрібно зараз робити містам? Треба готуватися до таких програм реновації, планувати, проєктувати, знаходити рішення, щоб точно зрозуміти, оця буде знесена, оця підпаде під реновацію. І вже потім, коли будуть краще сприятливі умови, і безпекові, і фінансові, ти вже будеш готовий до реалізації того чи іншого проєкту”, – резюмувала вона.
