Олег Ущенко
Яке то щастя, що ті, кому зараз по 30 чи 20 років, навіть не здогадуються про часи, коли порожній холодильник був не виключенням, а буденністю.
Не має смислу ще раз нагадувати, як ми о четвертій ранку підводилися цілими сімʼями і з дітьми включно йшли займати черги. З дітьми, бо на дитину можна було взяти певну кількість, наприклад, того ж масла.
Продавці відпускали його по пачці чи дві на руки. Доводилося займати по кільканадцять разів чергу. Для молодого покоління то більше схоже на маrення з псuхлікарні, ніж на правду, а колись то було нашою реальністю…
_____
І вони думали, що ми добровільно погодимося повернутися в те болото. О6жерайtеся таким щастям самі, асва6адітєлі!
