Герань може цвісти навіть узимку. Чим підживити її восени, щоб замість голих стебел отримати пишні квіти 
У багатьох господинь герань восени починає втрачати свою красу. Листя жовтіє, бутони перестають з’являтися, а стебла витягуються. І перше, що хочеться зробити, — полити квітку якимось добривом. Але саме тут легко припуститися помилки.
Герань, яку ще називають пеларгонією, справді може цвісти взимку. Однак для цього їй потрібні не лише поживні речовини, а й достатньо світла, правильний полив та відповідна температура.
Восени рослина росте повільніше, тому добрив їй потрібно значно менше, ніж навесні чи влітку.
Якщо герань стоїть на світлому підвіконні, продовжує рости й утворювати бутони, можна використати рідке комплексне добриво для квітучих кімнатних рослин.
Найкраще обирати засіб, у якому є калій, фосфор та помірна кількість азоту.
Калій підтримує формування бутонів і нормальний розвиток рослини.
Фосфор необхідний для кореневої системи та процесів цвітіння.
Азот потрібен для росту листя, але його надлишок може сприяти наростанню зелені замість квітів.
Для осіннього підживлення достатньо половини рекомендованої виробником концентрації. Вносити добриво можна приблизно раз на 3–4 тижні, якщо рослина активно росте.
Якщо ж герань припинила ріст і відпочиває, підживлення краще відкласти до весни.
Деякі господині поливають квіти солодкою водою або розчином дріжджів, сподіваючись отримати багато бутонів.
Але цукор не замінює мінерального живлення. У вологому ґрунті він може сприяти розвитку небажаних мікроорганізмів.
Дріжджі також не забезпечують рослину збалансованим набором поживних речовин.
Тому восени краще не експериментувати з домашніми сумішами, особливо якщо земля у вазоні довго залишається вологою.
Навіть найдорожче підживлення не змусить герань рясно цвісти на темному підвіконні.
У листопаді світловий день короткий, тому поставте вазон біля найсвітлішого вікна. Найкраще підходить південна або південно-західна сторона.
Для тривалого зимового цвітіння може знадобитися додаткове освітлення спеціальною лампою.
Не ставте горщик впритул до гарячої батареї. Сухе гаряче повітря та нестача світла часто призводять до витягування пагонів.
Восени герань набагато гірше переносить постійно мокру землю, ніж невелике підсихання ґрунту.
Перед поливом перевірте землю пальцем. Якщо верхні 2–3 сантиметри сухі, рослину можна полити.
Зайву воду з піддона обов’язково зливайте.
Добриво вносьте у злегка вологий ґрунт, а не на пересушене коріння.
Якщо кущ дуже розрісся, восени можна прибрати сухе листя, пожовклі частини та відцвілі суцвіття.
А ось сильне обрізання краще залишити до кінця зими або початку весни.
Після радикальної обрізки герані знадобиться час, щоб відростити нові пагони, тому швидкого зимового цвітіння чекати не варто.
Не поспішайте збільшувати дозу добрива. Спочатку перевірте, чи вистачає рослині світла, чи не надто великий горщик і чи не перезволожений ґрунт.
Важливо розуміти, що взимку пеларгонія може природно сповільнювати ріст. Якщо немає можливості забезпечити достатньо світла, краще дати їй відпочити у світлому прохолодному місці, скоротити полив і припинити підживлення.
Тоді навесні вона матиме більше сил для нового росту та цвітіння.