Чим керовані «Шахеди» відрізняються від звичайних, у чому їхня небезпека, скільки їх має Росія, чому збити такі дрони складніше та коли ворог може завдати нового масованого удару по Україні.
Росія останніми днями активно атакує Україну керованими безпілотниками. Під постійним ударом такими «Шахедами» опинилися Дніпро, Київ, Харків, Запоріжжя тощо. Ба більше, дрони годинами «намотують кола» над містами та тероризують цивільних цілодобовими атаками. Водночас моніторингові канали повідомляють, що армія РФ може готуватися до наступного масованого ракетного удару.
Військовий експерт Олег Жданов у коментарі ТСН.ua розповів, чим керовані «Шахеди» відрізняються від звичайних, у чому їхня небезпека, скільки їх має Росія, чому збити такі дрони складніше та коли ворог може завдати нового масованого удару по Україні.
Чим небезпечні керовані «Шахеди»
За словами експерта, головна загроза керованих дронів полягає в можливості операторові бачити все, що бачить безпілотник, у режимі реального часу.
«Загроза полягає в тому, що оператор бачить те, що бачить дрон. Вони використовують ці дрони для ураження рухомих цілей. Влучання в локомотиви, особливо ті, які у нас були, в поїзди. Це можна зробити лише дроном, який керується в режимі онлайн. Ну і ведення розвідки», — пояснив Жданов.
Він наголосив, що такі безпілотники складніше збити, оскільки вони маневрують у повітрі.
«Річ у тому, що якщо він маневрує, то він складніша ціль. А щоб збити маневрену ціль, треба застосовувати високоточні засоби, як-от зенітно-ракетні комплекси. У нас ракет обмаль. А лупити кулеметами в повітря — треба витратити дуже багато боєприпасів, щоб у нього влучити, за рахунок маневрування. Тому їх і не збивають. А вже коли йде масована атака, коли вони йдуть з роєм, тоді і легше збивати, і легше виявляти», — зазначив експерт.
Як працює система зв’язку між дронами
Жданов пояснив, що росіяни можуть використовувати так звані mesh-мережі — систему, коли дрони передають сигнал один одному.
«Вони можуть використовувати мешмережі. Це коли на дронах стоять ретранслятори, роутери, скажімо так, простою мовою. І ці роутери передають сигнал між самими дронами. І той, хто йде останнім, він дістає і має зв’язок з ретранслятором, який стоїть, припустімо, на кордоні України та Росії або на кордоні України й Білорусі. Стаціонарні ретранслятори сьогодні досягають дальності до 200 кілометрів», — сказав він.
За його словами, така система дозволяє значно збільшити дальність польоту безпілотників.
«А якщо ще зробити такий ланцюжок із дронів з дистанцією в 50 кілометрів між дронами, наприклад, у повітрі, то дальність збільшується доволі суттєво. Останній дрон може передавати інформацію на ретранслятор до оператора, використовує модеми, які стоять у тих дронах, що летять за ним. От у чому полягають їхня особливість і небезпека», — пояснив експерт.
Чому їх важко заглушити
Жданов зазначив, що Україна може глушити зв’язок між дронами, але лише в зоні дії засобів радіоелектронної боротьби.
«Глушити можемо. Можемо глушити цей зв’язок, але для цього треба, щоб дрони літали в зоні дії нашої РЕБ. Наразі ми лише мріємо про глибоко ешелоновану систему протиповітряної оборони, яка повинна включати в себе, зокрема, й засоби радіоелектронної боротьби, радіотехнічної розвідки, крім вогневих засобів. Тому у нас і РЕБ, і вогневий захист тут, всередині країни, переважно об’єктовий. І коли вони потрапляють до зони дії, вони падають або втрачають зв’язок, керованість і зазвичай падають. Але ж це покрити всю територію ми не можемо, на жаль», — сказав він.
Скільки таких дронів має Росія
За словами експерта, керовані безпілотники дорожчі лише через додаткове обладнання зв’язку, але їхня вартість не є критичною для Росії.
«Вони дорожчі лише на це електронне обладнання, яке туди встановлюється. А так усе інше повністю однакове. Тільки обладнання зв’язку, воно дорожче. Я скажу так, що за масових закупівель, особливо Росія купує на державному рівні, вона укладає контракти з тим самим Китаєм. А ми знаємо, що Китай може постачати десятками тисяч одиниць. Тож вони не зважають на ціну», — пояснив він.
Жданов зазначив, що навіть відносно висока ціна не є проблемою для РФ.
«Навіть якщо ціна тої „Гербери“ доходитиме до 50 тисяч доларів, для Російської Федерації, на жаль, це не непідйомна, а абсолютно прийнятна ціна, особливо коли вони продовжують отримувати гроші за ті ж самі енергетичні носії, які продають», — сказав він.
Наступний етап — рій дронів
Жданов попередив, що наступним етапом розвитку таких технологій можуть стати рої дронів, які працюватимуть автономно.
«Я вам скажу, що наступне покоління буде роєм дронів. Це ще гірше. Це коли один дрон веде зграю та керує, розподіляє цілі, веде розвідку паралельно, у нього буде машинний зір, ми це називаємо штучним інтелектом, і він зіставлятиме цілі та розподілятиме, який із дронів, який за ним летить у цьому рою, призначатиметься на ураження. Рій може працювати без участі оператора», — пояснив він.
Експерт додав, що зараз тривають технологічні перегони.
«От зараз, до речі, йде гонитва, хто перший, ми запустимо цю систему роя чи Російська Федерація. Це наступний етап розвідки цих засобів повітряного нападу», — зазначив він.
Коли можливий новий масований удар
За словами експерта, Росія вже проводить підготовку до можливих масованих атак.
«Є дані розвідки, передислокація стратегічних бомбардувальників, особливо те, що наші засікають рух транспортних літаків типу Іл-76. Зазвичай такими літаками доставляють контейнери з ракетами для стратегічних бомбардувальників. Готовність може бути протягом кількох діб, тому що вони вже другу добу поспіль рухають і стратегічні бомбардувальники, і транспортні літаки, і аеродроми використовують „Оленья“, „Енгельс“, — сказав Жданов.
Водночас він зазначив, що Росія активно накопичує безпілотники.
«Ми знаємо, що вони десь до 200 дронів тільки типу „Герань“ можуть виробляти щодоби. І таким чином вони накопичують, а потім роблять такий удар. Загалом, судячи з того, що давно вже не було великої кількості дронів, то у них є достатньо накопичення для того, щоб здійснити одну-дві хвилі масованого ракетно-дронового удару», — пояснив експерт.
Він також звернув увагу на нову тактику РФ — розтягування атак у часі.
«Останні 36 годин безперервної тривоги й повітряного нападу, якщо сумувати всі 36 годин, то там понад тисячу дронів. Тож вони просто в будь-який спосіб шукають методи й засоби для того, щоб влаштовувати нам реально такий кошмар, геноцид, і в психологічному плані передусім», — підсумував Жданов.
