Життєві історії
Я сам з села. Ріс фактично один. Батька взагалі не знав, а мати пішла по хліб і більше я її не бачив. Вона просто залишила мене одного 12-річного у будинку.
Чоловік забороняє допомагати моїй рідній матері й дуже свариться, якщо я все ж таки це роблю. Коли ми одружувалися, я й уявити не могла, що так буде.
Я одружений вже 11 років, є донька. Із дружиною немає емоційного контакту, зовсім. Вона віруюча, воцерковлена та всі її думки про Бога. Дружина відповідальна
У мене на душі так важко, що й не передати, а поділитися нема з ким. Я живу з чоловіком 4 роки, ми офіційно не розписані, він старший за мене на 8 років
Кілька років тому мій молодший брат Рома мав важкий період у житті – він розлучався і ділив із дружиною все спільно нажите майно. Справа доходила до абсурду
Мені 28 років, заміжня і є п’ятирічна донька. Я нарешті задоволена життям, працюю, дитина в садку. Після важких періоду та нестабільного фінансового стану
Моя мама – типова радянська жінка, яка виросла у комунальній квартирі. Мабуть, саме з минулого у неї залишилося відчуття, що все має бути спільним, як у колгоспі.
Я щаслива мати двох донечок-підлітків. З ними ніколи не було проблем, навіть в дитинстві. Діти як діти, ті ж проблеми, що й у всіх – колись іграшку не
Я з дружиною разом вже не перший рік. Великих статків не маємо, але жити є за що. Допомоги чекати не від кого. Самі всі життєві питання вирішували, по
З чоловіком ми прожили майже 20 років, і за цей час я біля нього нічого доброго і не бачила. Одружилися ми рано, пішли жити до моєї мами в хату, бо Юрій