Хочу розповісти вам свою ситуацію, бо складається враження, що я чогось не розумію чи з мене хочуть зробити дурну. Діло в моїх грошах, які я довгих 10 років заробляла в Португалії.
Я запропонувала чоловіку поїхати на заробітки. Спершу він вагався, а потім навідріз відмовився їхати. Точніше так вирішила його матір:
– Мій син нікуди не поїде, не вистачало ще цього! Хочеш грошей? То їдь сама, раз така мудра!
Мене тоді її слова страшенно образили, але коли емоції вщухли я зрозуміла, що це не така вже й погана ідея. До того ж в Португалії давно моя мама.
– Доню, я тобі допоможу з роботою! – одразу сказала мама.
Залишила я своїх 10 та 12 річних дітей на чоловіка. А він, щоб давати раду усьому переїхав з ними до своїх батьків. На свекруху впало більше обовʼязків, ростити й виховувати.
Я вчасно висилала їм зароблені гроші. Чоловік більшу частину витрачав на наш будинок, а іншу на наших дітей, які все ставали підлітками й хотіли гарний одяг, взуття, сходити на фільм.
Повернулась я через 10 років у наш готовий будинок. Та разом з собою я привезла гроші, які встигла відкласти для себе. У селі як такої роботи не було. Надумала відкрити за ті гроші невеличкий магазин з продуктами.
Ця справа мені вдалася, торгівля йшла, прибуток капав. Я підрахувала, що якби зробила це раніше, то могла б набагато раніше повернутися додому і бути зі своїми рідними.
Все було добре, поки не захворіла моя мати. Вона на той момент теж повернулась додому. Лікарі втішних прогнозів не давали, але я оплатила їй приватну клініку та дорогі ліки. На щастя матір одужала, але її стан зараз не найкращий. Потрібні вітаміни та час від часу поїздки в санаторії.
З того часу я щомісяця допомагаю матері грошима наскільки мені дозволяє бюджет. Чоловік був в курсі цього. Але потім видав таке, що я досі не розумію.
– А ти моїй мамі віддячити не хочеш? Вона ж ці 10 років наших дітей ростила поки ти там в Португалії відпочивала! – заявив той.
Де ж тоді логіка? Я поїхала на заробітки, бо вона свого сина відмовилась відпускати. А тепер ще хоче грошей за це? А я хіба не достатньо висилала на них, чи може будинок з повітря побудувався?
Прикро мені, що ніхто не цінує мої сили та час витрачені на ту роботу. Мені там солодко не було. Хай би самі спробували на чужині пожити!
