Збройні сили України продовжують стрімкий наступ на півдні та сході. Російська сторона заявляє про вихід із Харківської області, а також про відступ на півдні майже на 30 кілометрів.
РБК-Україна зібрало все про те, як розвивається ситуація на фронтах.
Дані противника
Сьогодні на брифінгу представника Міністерства оборони Росії було продемонстровано карти бойових дій, виходячи з яких російські війська майже повністю вийшли з Харківської області. Крім того, противник визнав великий відступ у Херсонській області.
Фото: ситуація у Харківській та Херсонській областях за версією Міноборони Росії
Харківська область
Ще вчора майже вся територія Харківської області на схід від річки Оскол та Сіверського Дінця була позначена на російських картах як окупована. Проте вже станом на сьогодні росіяни контролюють лише невелику ділянку на північний схід від Дворічного у бік кордону з РФ.
Наразі ані українська сторона, ані незалежні спостерігачі, які відстежують інформацію з відкритих джерел та наносять її на карти, не підтвердили великого виходу Росії з регіону.
Херсонська область
Російський відступ з півночі Херсонської області на картах Міноборони РФ також виглядає більш масштабним, ніж на незалежних картах або в повідомленнях російських воєнкорів. Вчора фронт проходив у районі населених пунктів Давидів Брід, Добрянка та Золота Балка. Але на сьогодні під контролем РФ знаходиться територія до лінії між Давидовим Бродом та Дудчанами, і таким чином фронт змістився на південь одразу на 30 кілометрів.
Дані української сторони
За даними сервісу Deepstatemap, станом на вечір 4 жовтня росіяни все ще контролюють територію Харківської області не лише на північний схід від Дворічного, а й на схід та південний схід від Куп’янська. Проте до виходу на адміністративні кордони із Луганською областю залишаються лічені кілометри.
Фото: фронт у Харківській області (deepstatemap.live)
За ще непідтвердженою інформацією, Збройні сили України минулої доби зайшли до населених пунктів Богуславка, Борівська Андріївка, Колісниківка, Глушківка та Кругляківка. Також стало відомо про перехід Борової під український контроль.
Паралельно війська просуваються на південному напрямку на Херсонщині. Сили оборони зайшли в Старосілля, Новодмитрівку, Велику Олександрівку, Малу Олександрівку та Давидів Брід . На даній ділянці ЗСУ успішно форсували Інгулець і подекуди просунулися одразу на 13 кілометрів.
Фото: фронт у Херсонській області (deepstatemap.live)
Сьогодні в мережі з’явилися відео, на якому бійці ЗСУ кажуть, що Давидов Брід звільнено від росіян силами 35-ї окремої бригади морської піхоти.
Також з’явилося відео заходу до Старосілля Херсонської області.
До так званої “сірої зони” перейшли населені пункти Костирка, Черешневе, Новоскресенське, Новомиколаївка та Іщенко. Підрозділи окупантів, швидше за все, вийшли із них.
Як правило, на офіційному рівні інформація про звільнені території з’являється через деякий час після того, як будуть проведені стабілізаційні заходи. Визвольна операція проходить в режимі інформаційної тиші, і, за словами військових, передчасне розголошення фронтових успіхів може зашкодити бійцям передовим і мирним жителям.
Що на Донбасі
У Лимані Донецької області офіційно підняли український прапор, запеклі бої за місто тривали останні кілька днів. Сьогодні стало відомо, що командувач Сухопутних військ Олександр Сирський передав повноваження щодо налагодження подальшого життя у Лимані представникам Донецької обласної військової адміністрації.
“Окремо зазначу: евакуйованим повертатися до звільнених населених пунктів ще зарано”, – заявив він і додав, що зараз триває велика робота з розмінування, і попереду непроста зима, яку пережити буде вкрай важко.
Тим часом аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) вважають, що на Донбасі є успіхи не лише у Донецькій, а й у Луганській області. Нібито геолокаційні дані підтверджують, що українська сторона прорвала адміністративний кордон і просувається до міста Кремінна.
За даними незалежних спостерігачів, на даний момент у Луганській області точно під українським контролем село Білогорівка, підступи до Кремінної, Лисичанська та Сєвєродонецька знаходяться у “сірій зоні”. Водночас, на думку радника Офісу президента Олексія Арестовича, ще рано говорити про наступ на росіян у великих містах .
“До (звільнення, – ред.) Сєвєродонецька та Лисичанська ще дуже довго. Багатьом здається, що воювати просто, але насправді це не так”, – зазначив він.
Він також підкреслив, що в Сєвєродонецьку та Лисичанську зовсім інші умови на відміну від Харківської операції, яка, втім, теж не є типовим прикладом контрнаступу. Наразі ЗСУ методично працюють по позиціях окупантів і ймовірніше, що наступ просуватиметься у бік Кремінної та Лисичанська.
Мобілізація не змінила ситуацію на полі бою
Російські мобілізовані з’явилися вже на окупованих територіях на південному напрямку. За словами начальниці прес-центру Оперативного командування “Південь” Наталії Гуменюк, чисельність цього поповнення відома.
“Ми знаємо їхню кількість. Вони непідготовлені, але можуть готуватися безпосередньо на позиціях, тому що недооцінювати ворога не можна”, – зазначила вона і додала, що мобілізованих відстежують завдяки партизанам у тилу.
А у Головному управлінні розвідки кажуть, що росіяни на тлі успішного наступу ЗСУ у Харківській області та після оголошення мобілізації в РФ обривають “гарячу лінію”, щоб дізнатися, як здатися в український полон. У тому числі тому, що російське командування планує кинути мобілізованих в найнебезпечніші точки.
“Почали дзвонити вже не просто солдати, які перебувають на території України в складі окупаційної армії, але й ті, яких або тільки мобілізували, і вони ще на території РФ знаходяться, або їх родичі, або навіть люди, які підозрюють, що можуть бути мобілізовані, і про всяк випадок уточнюють інформацію”, – зазначив представник ГУР Андрій Юсов.
Водночас британська розвідка каже про те, що Росія стикається з великими проблемами у рамках оголошеної мобілізації. У тому числі з розміщенням, навчанням, оснащенням та розгортанням нових з’єднань. А недоліки російської адміністративної та логістичної систем надалі лише підриватимуть зусилля Кремля.
Імовірно, через проблеми з мобілізацією було ухвалено рішення передислокувати в Україну війська з Сибіру та Сирії. Генеральний штаб Збройних сил України стверджує, що противник вирішив перекинути підрозділи Росгвардії з Сибірського військового округу, а також контингент, який перебував у Сирії.