Російська армія зазнала значних втрат після початку застосування Збройними силами України РСЗВ HIMARS. Проте вважати, що це виключно заслуга чудо-зброї, теж не можна – про героїзм та винахідливість українських воїнів уже каже весь світ.
Після нелюдського удару РФ по Вінниці українські воїни дали жорстку відповідь: було знищено щонайменше чотири військових об’єкти росіян на тимчасово окупованій території – зокрема смертоносні склади боєприпасів.
Що відбувається – читайте у матеріалі OBOZREVATEL.
Росіяни б’ють по дітях, українці знищують ворога
14 липня видався трагічним для України. Крім обстрілу Миколаєва, ворог вдарив крилатими ракетами по багатолюдному центру Вінниці – міста, яке розташоване в глибокому тилу. За останніми даними Держслужби з надзвичайних ситуацій, підтверджено загибель 23 людей, з яких троє дітей.
По медичну допомогу звернулися 117 осіб, було госпіталізовано 66 (зокрема троє дітей) – більш ніж половина перебуває у важкому стані. Досі невідома доля 39 вінничан, зв’язку з якими нема – ці люди ще можуть бути під завалами.
За даними Офісу генерального прокурора, внаслідок повномасштабної збройної агресії Російської Федерації постраждало більш ніж 1000 маленьких українців: 352 дитини загинули та понад 657 дістали поранення різного ступеня тяжкості. У цьому страшному списку і чотирирічна Ліза, яка загинула у Вінниці.
Українські воїни продовжили знищувати військові об’єкти російської армії. За останню добу ЗСУ завдали нових ударів по базах розташування противника та його складах боєприпасів – вже відомо щонайменше про чотири.
Це база у Новій Каховці (Херсонська область), склади боєприпасів у Снігурівському та Баштанському районах (Миколаївська обл.), Раденську (Херсонська обл.) та Кадіївці (колишній Стаханов, Луганська область).
Причому в Кадіївці детонація триває вже кілька годин, а удар по складах підтверджують самі окупанти.
“Влучання у склади, сильні пожежі та вибухи”, – написав у своєму Telegram-каналі донецький “журналіст” Андрій Руденко, який працює на ворога.
Росіяни шоковані втратами
За даними Генерального штабу ЗСУ станом на ранок 15 липня, вже 38 тисяч особового складу російської армії стали “вантажем 200” (за останню добу +130 окупантів). Найбільших втрат російська армія зазнала на Краматорському напрямку.
Збільшились і втрати ворожої техніки. Причому це визнають самі військовослужбовці російської армії в розмові з родичами.
У перехоплених розмовах вони скаржаться на можливості нового озброєння, яке надійшло Збройним силам України.
“Вони сидять, каву п’ють, кнопочки натискають, і тебе просто закидають снарядами. А ти кидаєшся, як довбо*б. У нас уже тут стільки танків спалили, стільки техніки… А наші довбо*би навіть влучити не можуть у них, визначити не можуть”, – поскаржився російський військовослужбовець своїй дружині.
Жінка не придумала нічого кращого, як порадити: “Вам же треба танками стріляти на такі відстані”. Але окупант підправив її уявлення про сучасну війну: “Та x*лі… вони починають бити тебе за 3-4 км. Куди ти танком стрільнеш?”.
Взагалі вигуки “Нас б’ють! Нам кінець!” у розмовах окупантів трапляються часто-густо. Щоправда, висловлюються зазвичай набагато жорсткіше.
Інший російський окупант зізнався своїй подрузі, що з усієї роти (107 військовослужбовців) на території України вижили лише десять, причому четверо з них (зважаючи на все – важкопоранених) вже відправили додому.
Ще один росіянин, перебуваючи на території України, поскаржився матері та дружині, що вони “стріляють у сліпу”, навіть не знаючи куди і по яких цілях, а іноді й зовсім по своїх.
Артилерист армії РФ розповів, що в них у підрозділі близько двохсот убитих: “Тут поранених залишають і вони на х… (зовсім) нікому не потрібні. І вони вмирають у полі. Тому що ніхто їх не забирає”.
Про серйозні втрати серед особового складу говорить і Ігор Стрєлков (Гіркін) у контексті провалу Росії в розробці сучасних озброєнь – у той час, як ЗСУ ефективно використовують HIMARS.
“Якщо запізнення у розробці актуальної сучасної зброї (за відсутність якої зараз наші війська розплачуються великими втратами) на 15 років вважати “невеликою затримкою”, то, звичайно, фанерний маршал – найкращий (після Сердюкова чи Грачова) міністр оборони РФ. І йому справді немає альтернативи. А ось у Китаї (мені чомусь так думається) за таку “невелику затримку” винного “трошки вкоротили б”. Наприклад, – на голову”, – поскаржився у своєму Telegram-каналі колишній полковник ФСБ, воєнний злочинець, учасник російської збройної агресії проти України.