=Можливі варіанти завершення російсько-української війни, на думку міжнародного аналітика, вже не є такими широкими, як раніше. Майкл Макартур Босак, міжнародний переговірник і засновник Parley Policy Initiative, у статті для Kyiv Post проаналізував, яким може бути фінал війни та які сценарії наразі виглядають найбільш реалістичними.
Босак виходить із того, що будь-яка війна зазвичай завершується одним із кількох способів. Це може бути повне завоювання однієї зі сторін, формальна капітуляція, фактичне визнання поразки без офіційного оформлення, припинення бойових дій із розведенням сторін або мирна домовленість, досягнута шляхом переговорів.
У випадку війни Росії проти України, вважає аналітик, частина цих сценаріїв уже фактично втратила реалістичність. Зокрема, він переконаний, що повне завоювання України або її капітуляція більше не виглядають можливими. На його оцінку, нині Київ має найсильніші переговорні позиції з осені 2022 року.
Одним із чинників, які посилили Україну, Босак називає так звані «далекобійні санкції» — регулярні удари по російських нафтопереробних заводах і військових об’єктах, розташованих далеко в тилу РФ. Завдяки цьому, за його словами, Україна фактично перенесла наслідки війни на територію самої Росії. Усе більше звичайних росіян починають відчувати, яку ціну має воєнна авантюра Кремля проти України.
Водночас експерт наголошує: сильніша переговорна позиція не означає, що Україна готова або здатна найближчим часом захоплювати й утримувати нові території. Тому, на його думку, коло реальних варіантів звужується до двох основних сценаріїв.
Перший — це припинення бойових дій унаслідок одностороннього відходу виснажених російських військ. Другий — компромісна мирна угода, до якої сторони можуть дійти через переговорний процес. Босак не виключає, що на практиці розвиток подій може поєднати обидва підходи.
Аналітик припускає, що якщо для Росії ціна продовження агресії стане надто високою, Володимир Путін може спробувати подати ситуацію як виконання поставлених цілей. При цьому повне виведення російських військ, на його думку, є політично майже неможливим для путінського режиму. У такому випадку Москва, ймовірно, намагатиметься залишити під своїм контролем уже окуповані українські території.
Такий варіант, зазначає Босак, поставив би перед Києвом складний вибір: погодитися з тривалою окупацією частини територій або продовжувати воєнні зусилля, щоб домогтися їхнього звільнення.
Водночас експерт застерігає, що описані умови не означають швидкого наближення миру. Війна, за його оцінкою, може тривати ще тижні, місяці або навіть роки — доти, доки одна зі сторін не вирішить, що подальші бойові дії вже не здатні покращити її становище.
Головне питання тепер, підсумовує Босак, полягає в тому, як Україна та Росія змінюватимуть свої стратегії відповідно до нової динаміки сил — як на фронті, так і за майбутнім столом переговорів.