Таємниця преподобної Анастасії: чому вона 28 років переховувалася в печері.

10 березня православна церква вшановує пам’ять преподобної Анастасії. Вона народилася в Константинополі в родині знатних аристократів. Анастасія була відома своєю добротою та благочестивим життям, а також користувалася повагою імператора Юстиніана.

Після смерті чоловіка вона вирішила відмовитися від світського життя і повністю присвятити себе духовному служінню та християнській вірі. Таємно залишивши місто, Анастасія вирушила до Олександрії, де заснувала монастир і проповідувала віру в Христа.

Згодом імператор Юстиніан овдовів і захотів знайти Анастасію, щоб одружитися з нею. Дізнавшись про це, вона негайно вирушила до віддаленого скиту до авви Даниїла.

Щоб уберегти її, старець переодягнув Анастасію в чоловічий чернечий одяг і дав їй ім’я Анастасій-євнух. Він поселив її в самотній печері та наказав ніколи не виходити звідти й нікого до себе не приймати. Анастасія послухалася і протягом 28 років жила в самотності, постійно молячись. Раз на тиждень їй приносили лише хліб і воду, залишаючи їх біля печери.

Перед своєю смертю вона повідомила про це авву Даниїла. Старець прийшов до неї з усім необхідним для поховання. На смертному ложі він висповідав і причастив преподобну. Перед останнім подихом Анастасія благословила Даниїла та ченця, який був разом із ним.

Під час поховання чернець зрозумів, що Анастасій насправді був жінкою. Повернувшись, авва Даниїл розповів йому всю історію Анастасії. Згодом цей чернець записав почуте і поширив розповідь про її життя.

У 1200 році мощі преподобної Анастасії були перенесені до Константинополя та покладені неподалік храму Святої Софії.