Китайський лідер у своєму виступі не згадав про війну в Україні чи напад ХАМАС на Ізраїль, але натякнув на “зміни в глобальному лідерстві”.
У середу, 18 жовтня, лідер КНР Сі Цзіньпін на міжнародному саміті “Один пояс, один шлях”, який відбувається у Пекіні, представив своє бачення оновленого світового порядку і назвав “почесного гостя” форуму президента РФ Володимира Путіна своїм “старим другом”.
Про це повідомляє CNN.
Сі Цзіньпін у своєму виступі не згадав про війну в Україні чи напад ХАМАС на Ізраїль, проте натякнув на те, що у глобальному лідерстві відбуваються зміни. При цьому він зауважив, що з точки зору Китаю, ці процеси є позитивними.
Лідер КНР знову говорив про засудження “односторонніх санкцій, економічного примусу, розриву та порушення ланцюжків постачання”, а також відкинув “ідеологічну конфронтацію, геополітичне суперництво та блокову політику”.
Після закінчення урочистої церемонії Сі Цзіньпін на двосторонніх переговорах з Путіним назвав його “старим другом”, привітав поглиблення політичної довіри між країнами та їхню “тісну та ефективну стратегічну координацію”.
Видання Bloomberg уточнило, що Сі Цзіньпін на зустрічі з Путіним також заявив, що Китай підтримує зусилля Москви щодо “захисту свого національного суверенітету та інтересів розвитку”.
Китайський лідер сказав, що поглиблення зв’язків між Китаєм і Росією є не тимчасовим, а довгостроковим рішенням, Пекін прагне співпрацювати з Москвою для забезпечення зернової та енергетичної безпеки, а також хоче якомога швидше побачити “значний прогрес” у газопроводі між обома країнами, який проходитиме через Монголію.
Путіна запрошено на саміт як “почесного гостя”, оскільки РФ не залучена до проєкту “Один пояс, один шлях”. У своєму виступі на відкритті форуму одразу після Сі Цзіньпіна, президент держави-агресорки висловив підтримку “флагманській зовнішньополітичній ініціативі лідера Сі”, яка, за його словами, “спрямована на формування більш справедливого, багатополярного світу”, і підкреслив спільність підходів Москви та Пекіна до “поваги цивілізаційного розмаїття та права кожної держави на свою власну модель розвитку”.
