Палити в Україні стало не лише важче, а й не так смачно: 11 липня набув чинності закон №1978, який, зокрема, забороняє продаж ароматизованих цигарок та рідин для електронок. Крім того, прирівнює системи нагріву тютюну – такі як Iqos, Glo тощо – до звичайних сигарет. Вільно палити їх у громадських місцях (скажімо, літніх майданчиках ресторанів) також заборонено. finance.obozrevatel.com
Залучати нових клієнтів виробники цигарок, “айкосів” та електронок тепер зможуть лише фактично через сарафанне радіо – адже відкрито чи приховано рекламувати свою продукцію закон їм забороняє. Тих, хто спробує обійти ті чи інші нові заборони, штрафуватимуть. Щоправда, на порівняно невеликі суми.
Як свідчать опитування в різних країнах, молодь схильна вважати, що ароматизовані (і, зокрема, ментолові) цигарки є менш шкідливими. Що призводить до меншого переживання за здоров’я і, як наслідок, активнішого їх куріння.
Ба більше, йдеться в пояснювальній записці до закону, “міжнародні дослідження вказують, що 80% дітей у віці 12-17 років, які мали досвід вживання тютюну, починали саме з ароматизованих тютюнових виробів”.
Втім, зазначається, “ВООЗ стверджує, що всі види тютюнових виробів становлять загрозу для здоровʼя”.
Інший бік привабливості ароматизованих цигарок, а також вейпів та інших електронок – це їхній смак. Опитані OBOZREVATEL українці, які палять їх, стверджують, що надають перевагу саме таким виробам через відсутність характерного гіркого й неприємного смаку. А також визнають: приємні смак та післясмак хоч прямо і не стимулюють до активнішого паління, але й не обмежують його.
Однак тепер цьому покладено край. Адже з 11 липня в Україні забороняється продаж тютюнових виробів з добавками:
- вітамінами та ін.;
- кофеїном, таурином та іншими енергетичними добавками;
- що роблять викиди кольоровими;
- що полегшують вдихання диму чи засвоєння нікотину.
Крім того, забороняється реалізація сигарет та тютюну для самокруток:
- з характерним запахом або смаком диму;
- фільтр, папір або капсула до яких містять тютюн або нікотин;
- що містять смако-ароматичні добавки у будь-яких компонентах – фільтрі, папері, упаковці, – або дають змогу змінювати запах, смак чи інтенсивність диму самокруток.
Ще одна заборона – продаж рідин до електронних сигарет. Причому, наявність у них нікотину ролі не відіграє – важливим є:
- наявність запаху чи смаку ментолу, фруктів тощо;
- наявність вітамінів та інших псевдокорисних добавок;
- наявність кофеїну, таурину та інших енергетичних добавок;
- наявність добавок, що роблять викиди кольоровими;
- перевищення об’єму заправних контейнерів 10 мл;
- перевищення об’єму одноразових е-цигарок або картриджів 2 мл;
- вміст нікотину в яких перевищує 20 мг в 1 мл.
Але це не означає, що ароматизовані тютюнові вироби зникнуть з прилавків за один день. У Держспоживслужбі роз’яснили, що продавці мають право реалізовувати продукцію, що потрапила на ринок до 11 липня 2023 году, але не більше ще одного року.
“Тютюнові вироби, електронні сигарети, рідини, що використовуються в електронних сигаретах, а також пристрої для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, введені в обіг до набрання чинності відповідними положеннями цього закону, знаходяться в обігу до їх повної реалізації в межах терміну придатності для споживання, але не довше 12 місяців”, – зазначили в Держспоживслужбі.
Окрім того, закон прирівняв системи нагріву тютюну – Iqos, Glo тощо – до звичайних цигарок. Для цих виробів уже діють однакові правила, тож, наприклад, відмова припинити палити в громадському місці, “бо це ж айкос”, не проходить.
“Після появи тютюнових виробів для нагрівання на ринку України наприкінці 2016 року вперше за 10 років відновилася динаміка зростання вживання тютюнових виробів. Якщо у 2019 році лише 1% респондентів повідомляли про вживання тютюнових виробів для нагрівання, то у 2022 році цей показник становить 7%”, – йдеться в пояснювальній записці до закону.
До того ж там зазначається:
- серед жінок збільшилася частка тих, хто вживає тютюнові вироби для електричного нагрівання з 0,6% у 2019 році до 5,5% у 2022-му;
- такі вироби набувають найбільшого поширення саме серед молоді 18-29 років – станом на 2022 рік 22% молодих українців та українок пробували їх, а 9% вживали протягом останніх 30 днів.
“Новітні тютюнові вироби повинні відповідати загальним вимогам до тютюнових виробів”, – йдеться в пояснювальній записці. Серед них – вже чинна протягом року заборона на паління в громадських місцях:
- дитячих та спортивних майданчиках;
- під’їздах житлових будинків;
- підземних переходах;
- громадському транспорті;
- ресторанах, кафе, барах тощо;
- зупинках маршрутних транспортних засобів та ін.
Поширюються на такі вироби і штрафи в 51-170 грн за паління в заборонених місцях. У разі повторного порушення покарання зросте до 170-340 грн.
Ще один блок заборон стосується реклами тютюнових виробів – Iqos, Glo та їхні аналоги більше не виняток. Фактично тепер в Україні заборонено будь-яким чином публічно заохочувати людей до паління – як прямо рекламуючи тютюнову продукцію, так і приховано: фінансуючи різноманітні заходи та кампанії.
Так, окрім іншого, забороняється:
- розміщення інформації про виробників у місцях реалізації тютюнових виробів та поза ними;
- розміщення такої інформації в інтернеті (щоправда, тут є виняток: заборона не стосується інформації про пристрої для нагрівання тютюну, електронок, заправних контейнерів та рідин до них, розміщеної в соцмережах фізичними особами, а також опублікованої на сайтах виробників/імпортерів із попередньою ідентифікацією віку);
- спонсорство теле- та радіопередач, театральних, концертних, спортивних та ін. заходів, програм чи окремих осіб;
- безкоштовна роздача, обмін одних виробів на інші чи будь-які товари, роботи, послуги;
- надання бонусів, премій, повернення коштів;
- фінансова чи інша підтримка заходів – зокрема, партій, спортсменів тощо.
За порушення правил продажу передбачається:
- штраф у 20 тис. грн;
- за повторне протягом року – 50 тис. грн.
За порушення правил реклами:
- 30 тис. грн за кожен факт реклами на окремому рекламному носії або кожен окремий захід з метою стимулювання продажу тютюнових виробів;
- 50 тис. грн у разі повторних порушень протягом року.
Автори законопроєкту стверджують: його метою є скорочення поширеності куріння серед усіх вікових груп українців. Однак передусім серед дітей та молоді. Так, за даними GYTS:
- 18,4% дітей 13-15 років користуються електронними сигаретами;
- пробували палити електронні сигарети 40% дітей такого віку;
- кожен п’ятий підліток в Україні палить вейп.
“[Закон] … сприятиме досягненню Цілей сталого розвитку ООН, щодо яких Україна взяла на себе зобов’язання скоротити поширеність куріння до 15% у 2025 році. Такі заходи поступово приведуть до покращення здоров’я населення та зростання тривалості життя в Україні”, – переконують автори документа.