Росія витрачає на війну проти України близько 3% ВВП. Вона все ще має економічну можливість вести війну, проте не може забезпечити інтенсивні бойові дії. Про це пише видання The Economist, передають Патріоти України.
Російська держава має багато варіантів для самофінансування. Суверенний фонд добробуту Росії, як і раніше, має близько 150 млрд доларів (близько 10% ВВП), навіть після того, як торік він був виснажений приблизно на 30 млрд доларів. Уряд може випустити більше боргових зобов’язань.
Але заміна пошкодженої зброї та відпрацьованих боєприпасів – це не просто питання грошей. Росія поставила військову техніку у величезних масштабах. Наприклад, оцінки кількості бронетехніки, знищеної під час війни, коливаються від 8000 до 16 000, згідно з нещодавньою доповіддю Центру стратегічних та міжнародних досліджень (CSIS). Росія також втратила багато літаків, безпілотників та артилерійських систем.
Проблема в тому, що для виробництва передової зброї їй потрібен доступ до високоякісних компонентів подвійного призначення західного виробництва, від двигунів до мікросхем, які важко отримати через західні санкції. Вкрай необхідні деталі завжди можна переспрямувати на їхнє термінове використання.
Так, у лютому уряд тимчасово припинив прийом заявок на отримання біометричних паспортів для економії мікросхем. Високоякісні пральні машини також імпортуються у великих кількостях для видалення чипів, імовірно, для використання в ракетах та інших військових комплектах. Військова розвідка України нещодавно повідомила, що щомісяця Росії вдається виробляти близько 30 Х-101 та 20 “Калібрів”, двох основних типів керованих ракет, імовірно, завдяки таким хитрощам.
Але обсяги виробленого сучасного озброєння далекі від того, що потрібно Росії для заповнення своїх запасів, що виснажуються. Українські та західні військові чиновники вважають, що Росія використала більшу частину своїх запасів найточніших керованих ракет. Серійні номери, знайдені в уламках ракет, що відпрацювали, свідчать про те, що тепер вона використовує нові, зроблені під час війни. Інсайдери кажуть, що армія просить удесятеро більше танків, ніж можуть зробити російські заводи. Відсутність програмного забезпечення та технічного оснащення також, схоже, перешкоджає запуску російського виробництва безпілотників.
