До Господа прийшла жінка з величезним мішком на спині та тривожним поглядом спідлоба.
— Ви втомилися? Зніміть ношу з плечей та присядьте відпочити. – занепокоєно промовив Господь.
— В мене немає часу на відпочинок! Я на хвилинку, попрошу дещо й швидко назад. Бо якщо щось станеться, я себе не пробачу. – відповіла жінка.
— А що саме Ви собі не пробачите?
— Я прийшла просити захисту для своєї дитини від різних бід!
— Так, я саме цим і займаюся. Хіба є привід сумніватися? – запитав Господь.
— Ні, однак… Він зараз в такому складному віці, що постійно хоче влізти в якісь неприємності.
— Все вірно! Наступного разу він буде обачніший, бо на власних помилках вчаться. Чому ти заважаєш йому навчитися? – сказав Господь.
— Бо я хочу вберегти його від проблем та від болю, який вони принесуть. Завжди ношу з собою мішок з соломою, щоб підстелити в місці падіння. – емоційно промовила жінка.
— Ти хочеш, щоб я огородив його стіною з соломи від проблем? Чудово. Дивись!
Господь створив солому та відправив її до сина жінки. Утворилася міцна стіна навколо хлопця, яка відгородила юнака від всіх небезпек. Хлопець намагався пробратися крізь цю солому, гнівався та падав у розпач, але нічого не виходило. І тут йому прийшла ідея. Він дістав сірники та запалив солому, яка вмить спалахнула.
— Синочку, я біжу на допомогу! – закричала жінка.
— Спішите підкинути соломи в багаття? – запитав Господь. – Якщо Ви будете підстилати всюди солому, то син виросте не знаючи болю та свободи. І в решті решт спалить все життя.
— Але я не можу на це дивитись! Моя солома врятує його! – ридаючи відповіла жінка.
— У вашому мішку купа проблем, а не солома. Побоювання, страхи та тривога, які ви годуєте своєю енергією. Тому, вам так важко!
— На вашу думку я не повинна піклуватися про свою дитину? – наморщившись запитала жінка.
— Піклуватися – це справа кожної матері, а от турбуватися – це дещо інше. Я про нього дбаю кожної хвилини. Довіртесь мені та не заважайте! – відповів Господь.
— Господи, дайте мені сірники! – згодом сказала жінка.
— Тримайте! А навіщо вони Вам?
— Хочу спалити свій мішок з проблемами та подарувати сину право на власний вибір! – посміхнулася жінка.
— Ви прийняли правильне рішення! Нехай всі проблеми та незгоди горять вогнем! – посміхнувся у відповідь Господь.
Після того як мішок спалахнув та перетворився у попіл, жінка почала почувати себе значно краще. Начебто виросли крила у нове життя.
