Михайло Апостол
“Я стояв в Берліні на тротуарі і спостерігав, як до мене під’їзджає поліцейський. “Треба б прибрати від сюди машину, сер,” – звернувся до мене поліцейський. “Навіщо? Вона, начебто, нікому не заважає …” – сказав я. Поліцейський зліз з мотоцикла, мовчки дістав квитанції, виписав на одній штраф на 100 €, і дивлячись мені в очі, засунув її під двірник.
“Негідник …” – сказав я. Коп відірвав ще одну квитанцію на 100 € і так само мовчки засунув її під двірник. Я назвав його фашистом. Він виконав з квитанцією все теж … Так тривало хвилин 15, поки у нього не скінчилися квитанції.
Він сів на мотоцикл і поїхав … Йому було по ху# … Я знизав плечима, повернувся і пішов геть. Мені теж було по ху#. Це була не моя машина, а якогось москаля…”
