Командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт Бровді з позивним “Мадяр” розповів про нові деталі масованого удару дронами по Москві. За його словами, росіяни намагаються замовчувати наслідки атаки. Про це він написав у дописі в Telegram.
За його словами, у Кремлі триває “інформаційний блекаут” після “ляпасу” українських дронів по Москві 17 травня.
“Пельмень, отримавши чистий удар, увімкнув окуня”, – зазначив він.
“Мадяр” заявив, що Кремль намагається одночасно підтримувати ілюзію “нормальності” через цензуру в інформаційному просторі та стримувати очікування власного населення щодо так званих “червоних ліній”. На його думку, російське керівництво демонструє ознаки слабкості та втрати впевненості.
Командувач Сил безпілотних систем також зазначив, що система протиповітряної оборони Москви, яка зазнала ударів у ніч на неділю, включає понад 100 пускових установок комплексів С-300, С-400 і С-500, а також більш як 50 зенітних гарматно-ракетних комплексів “Панцир-С1/С2”.
За його словами, йдеться про потенціал одночасного запуску понад 700 зенітних керованих ракет. Однак, це не врятувало російську столицю від ударів дронів.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
“Велич імперії закінчується, де починається проста математика системного глибинного ураження. Нарощуватимемо (ймовірно йдеться про удари по Москві, – ред.), хробак має згинути”, – резюмує він.
Окремо “Мадяр” подякував підрозділам глибинного ураження Сил безпілотних систем, зокрема 1 окремому центру СБС, батальйону “Кайрос” 414 окремої бригади “Птахи Мадяра”, 413 окремому полку СБС “Рейд” та 412 окремій бригаді СБС “Немезис”, а також ССО, СБУ, ГУР та іншим підрозділам Сил оборони України, які “відкоркували “Moscow never sleeps””.
Яка ціль ударів по Москві – думка експерта
Українські безпілотники продовжують активно завдавати ударів по російських аеродромах, нафтопереробних заводах та інших військових об’єктах. Водночас, на думку головного редактора Sotnik-TV, журналіста і публіциста Олександра Сотника, для посилення внутрішнього тиску та дестабілізації ситуації в РФ українським спецслужбам варто було б зосередитися також на ударах по Москві.
Сотник вважає, що масштабна атака на російську столицю могла б серйозно налякати населення, яке, за його словами, досі не відчуває наслідків війни безпосередньо на собі.
“Вони (росіяни – ред.) там живуть у теплі, і їх нічого не стосується. А треба, щоб торкнулося, щоб до них прилетіло, щоб у них під ногами задрижала земля, щоб над їхньою головою свистіли ракети… От після цього дуже багато чого зміниться”, – сказав він.
Крім того, він звернув увагу на наявність у Москві трьох теплоелектроцентралей, удари по яких, на його думку, могли б призвести до перебоїв з електро- та теплопостачанням у столиці РФ.
Удари по Росії – останні новини за темою
Наймасштабніша атака дронів на Москву від початку повномасштабної війни зачепила одразу кілька стратегічних об’єктів у Підмосков’ї, серед яких підприємства оборонної промисловості та нафтова інфраструктура. У РФ заявляли про нібито збиття сотень БпЛА. Водночас у російських регіонах фіксували пожежі та перебої в роботі аеропортів.
У ISW звернули увагу, що провали тилової ППО Росії після ударів по Москві викликали хвилю паніки серед російських військових блогерів та пропагандистів. Аналітики зазначили, що Кремль намагався мінімізувати інформацію про наслідки атак і уникати згадок про ураження оборонних підприємств.
Зазначимо, що після нової хвилі ударів по російській столиці в ЦПД заявили про погіршення ситуації для росіян через атаки дронів на Москву, якщо Кремль не припинить війну проти України. Андрій Коваленко наголосив, що фронт поступово зміщується вглиб території РФ. У Центрі протидії дезінформації також вважають, що російська влада вже не здатна гарантувати безпеку навіть найбільшим містам країни.
Примітка редакції: матеріал має інформаційно-обговорювальний характер і підготовлений на основі історії, що поширюється в мережі / звернення читача. Редакція не подає описану ситуацію як офіційно встановлений факт, не має незалежного підтвердження всіх наведених обставин і не ідентифікує конкретних осіб, установу, місце або дату події. Усі зображення в матеріалі використані для візуального супроводу теми та не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
