12 березня 12-а окрема бригада армійської авіації ім. генерала-хорунжого Віктора Павленка у своєму офіційному акаунті в Facebook повідомила про загибель бойових товаришів.
“Сьогодні небо втратило двох синів, які завжди літали високо та вільно”, – написала бригада.
13 березня міноборони РФ виклало до мережі кадри удару по трьох українських вертольотах Мі-8. Тільки один борт уцілів і зміг полетіти з лінії вогню. У ролику видно, що удару було завдано касетного боєприпасу під час дозаправки трьох бортів на прихованому майданчику.
Ситуацію прокоментував відомий український волонтер, громадський діяч Сергій Стерненко. Він зазначив, що удару було завдано по тиловій позиції, що перебуває більш ніж за 45 км від лінії бойового зіткнення. Коригування вогню росіяни здійснювали, за його даними, безпілотником Supercam.
Волонтер зазначив, що ситуація дуже схожа на нещодавнє перше знищення росіянами РСЗВ HIMARS у Донецькій області. Тоді машина також знаходилася від фронту більш ніж 40 км. І там також працював дрон-розвідник ЗС РФ.
Стерненко назвав три причини, чому такі випадки почастішали на фронті. По-перше, у росіян покращилася ситуація у розвідці, у тому числі космічній. По-друге, армія РФ покращила систему управління своїх військ, завдяки чому час ухвалення рішень скоротився. І третя причина, на думку волонтера, – це можлива наявність у росіян свого агента у військовому командуванні України, який зливає інформацію.
“Один випадок можна було б списати на везіння ворога в аеророзвідці. Декілька випадків уже говорять про системну роботу. Це не везіння. Це засідки, організовані на підставі раніше отриманих відомостей”, – вважає Стерненко. Він висловив сподівання, що військова контррозвідка вживе необхідних заходів для ліквідації можливого “кроту”.
Він також закликав військове командування України у терміновому порядку оснастити підрозділи ЗСУ, які беруть участь у відображенні російської агресії, засобами виявлення БПЛА.
А в Миколаєві російський дрон вистежив та влаштував погоню за головою МЗС Німеччини Анналеною Бербок.
