Свекруха повернулася додому зі стаціонару, і зовиця покликала Наталю до себе. Невістка гарний фахівець і родичі стали просити, щоб вона приходила до мамі двічі на день, щоб та швидко відновилася. Наталя погодилася, але сказала, що за один візит братиме 100 гривень, як і у всіх людей бере

Життєві історії

Іноді ми можемо мати багато очікувань до наших рідних і шкода, коли вони не виправдовуються.

– Виходить, нашу маму на днях уже виписують додому зі стаціонару. Що й казати, хвилювалися ми за неї добре, звичайно, ми з братом добре турбувалися з цього приводу, три тижні по черзі у неї чергували. Але тепер все досить непогано, кажуть наші фахівці, що все добре буде, вдома відновиться повністю, якщо будемо виконувати всі рекомендації, які їй дали, а ми постараємося все прийняти як належне. Наталя от лише мене тільки здивувала дуже, дружина брата мого рідного Євгена. Ти ж знаєш, вона медсестра у нас, фахівець вона хороший, а мамі зараз саме її догляд потрібен, її допомога та підтримка, десять днів курс, вранці і ввечері потрібно процедури робити. Дзвоню їй, говорю – візьмешся допомогти нашій мамі? А вона: “Так без проблем, каже, 100 гривень виїзд у мене, готуйте гроші, я допомагатиму тоді”. Нормально взагалі? Як таке взагалі можна сказати і просити гроші у рідних людей? – сказала мені якось подруга Марина.

Наталі, невістці, 38 років, у неї двоє дітей – 13-річний син від першого шлюбу і дворічна дочка, спільна з нинішнім чоловіком, братом Марини, Євгеном.

– Мама, звичайно, не особливо в захваті була на той час, коли вони вирішили одружитися п’ять років тому! – розповідає Марина. – Дуже просила брата добре подумати, адже вона не хотіла такої невістки. Наталя на три роки старша від Євгена, до того ж з дитиною, працювала звичайною медсестрою в поліклініці. Зрозуміло ж, що така невістка – не межа мрій, хотілося кращої партії для свого сина. Але їй мама не говорила ні слова. І дитину її, загалом, ми прийняли добре, гріх ображатися на нас за це їй. В гості кличемо, спілкуємося, подарунки на свята даруємо обом дітям.

Живуть Наталя з Євгеном ніби непогано, взяли житло в кредит, дочку ось народили. Офіційно жінка рахується, що зараз сидить в декреті, але сидіти вдома у неї можливості немає: у чоловіка останнім часом з роботою непросто, одні. Частина співробітників в його компанії скоротили ще минулої весни, коли тільки все починалося, і по-трішки і до сьогоднішнього дня людей звільняють, більшості залишилися, і в тому числі Євген, але зарплата у них дуже знизилася, мінімалку зараз лише отримують. Тому Наталя вже майже рік підробляє: виїжджає до людей на дім, якщо потрібна якась її допомога. Вона медсестра хороша. Цим і гроші заробляє останнім часом.

– Якось наша невістка зверталася до нашої мами – чи не зможе вона посидіти з онукою, поки невістка буде їздити по роботі! – розповідає Марина. – Мама відмовилася, і я її розумію. Дитина дуже маленька, відповідальність велика за неї, до того ж, як тепер з’ясовується, мама давно вже відчуває себе не дуже, та й в її роках не дуже вже непросто буде сидіти з дитиною малою. Начебто Наталя тоді на маму нашу не образилася, хоча зрозуміло, що мама їй відмовила відразу, все наче зрозуміла, хоча хто ж його знає, що вона тоді вирішила.

– Зрозуміло. І що, до дівчинки няню взяли в підсумку?

– Ні, звичайно, то дуже дорого для них, за няню потрібно багато грошей віддати, адже хочуться залишити свою дитину на нормальну жінку, а ця послуга зараз задорога, старший брат у них сидить з сестричкою. Няню, Наталя каже, нерентабельно зовсім наймати. Проблема в тому, що завантаження у невістки з людьми та виїздами до них на дім непередбачувана. То багато роботи, то лише вдома сидить. Бувають періоди, коли зовсім замовлень немає тиждень, наприклад, а няні потрібно платити. Так що сидів син, справлявся сам нормально ніби. Він у неї на дистанційному навчанні до останнього часу сидів, так що в принципі зручно їм було, і наймати та платити чужій людині не прийшлося. Не знаю, як зараз влаштується, можливо, буде вечорами людей відвідувати, коли вдома Євген або син, її старший.

Коли фахівці в стаціонарі сказали матері Марини, що вдома потрібно буде ще процедури різні робити та крапельниці, вона навіть не сумнівалася, що Наталя прийде і все зробить, але та раптом чітко так сказала – готуйте, мовляв, гроші, чим неприємно вразила усіх родичів, адже вони зовсім не чекали такого повороту.

– Хіба так можна? – дивується Марина. – Вона знає прекрасно, що ми не олігархи, грошей у нас таких немає. Мати – пенсіонерка. Та й хіба можна з рідної людини брати гроші. Я з дитиною вдома сиджу, підробляю манікюром, справи так собі зараз, в основному заробляє чоловік. Два виїзди в день (рано та ввечері), це 200 гривень, десять днів – 2 тисячі потрібно віддати, майже мамину пенсію. Я кажу, це дорого, а вона – ну, по-родинному зроблю вам невелику знижку, 95 гривень тоді за виїзд нехай буде. Так само, як ти манікюр нам всім робила, пам’ятаєш? Теж не безкоштовно, ти ж гроші брала з нас.

У Марини шестирічна дитина, і років чотири тому, сидячи в декреті, вона раптом вирішила, що не буде виходити в офіс, а займеться манікюром на дому. Закінчила курси, купила матеріали, покликала подруг, сусідок і маму з Наталею в якості моделей. Пару раз зробила безкоштовно, а потім заявила – платіть мені так, як і всі платять, я не можу безкоштовно працювати, мені теж гроші потрібні. Ну так, зі знижкою, звичайно, набагато дешевше, ніж в салоні, але в той же час не просто так, не безкоштовно.

Кілька «моделей», і в тому числі Наталя, після такої заяви Марини, тут же відмовилися. Вони готові були платити за матеріали, але щоб оплачувати всю послугу і тільки тому, що Марина покликала їх до себе, вони не хотіли, за такі гроші могли знайти собі і кращу майстриню.

– І ось вона мені тепер це пригадала! – з сумом розповідає Марина мені. – Манікюр ти, каже, не хотіла робити безкоштовно, чому я повинна зараз працювати без грошей? Залишати дітей одних вдома, їхати до твоєї матері, потім назад, навіщо? Я їй кажу – ти манікюр з крапельницею не порівнювати! Манікюр – це забаганка якась вже зовсім, можна, в принципі, і без нього обійтися, а без крапельниці, які фахівець призначив, не обійдешся. А вона мені – так і не треба обходитися, мовляв, зверніться в поліклініку за місцем проживання, там є процедурний кабінет, все зроблять в кращому вигляді, або покличте когось додому, якогось спеціаліста хорошого, от вам і буде все добре. Ну так це їздити туди треба. Вона прекрасно знає, що нам це не підходить.

Марина намагалася поговорити з братом, щоб той поговорив добре з дружиною і щоб вона до матері їздила щодня по два рази на день і потрібно тих днів 10, але, за її словами, Наталя зовсім підмовила його на свій лад, він слова сказати проти неї не може.

Можливо, Наталя й права, кожна праця повинна бути гарно оплачена? До того ж близьких стосунків зі свекрухою у неї не склалося, так що все логічно. Якби свекруха допомагала і ділилася останнім з нею, можливо, зараз би і невістка поводилася по-іншому. Або все ж не можна так з матір’ю, нехай і з матір’ю чоловіка, бо життя непередбачуване, а особливо зараз, ніхто не знає, що його чекає завтра?

Оцените статью
Добавить комментарий