“Стріляли, поки не припинилися крики”. Свідки розстрілу автоколони біля Куп’янська розповіли деталі

Новини

Я не уявляю, кому автоколона могла загрожувати. Там були діти, літні люди, вагітна. Просто розстріляли і все”, – розповідає Микола Бондаренко, який був в одній з машин в автоколоні, яку розстріляли росіяни у Куп’янському районі Харківської області. Його син загинув, як і ще понад 20 людей.

Це сталося 25 вересня вранці, між селами Курилівка та Піщане. Російська диверсійно-розвідувальна група зі стрілецької зброї розстріляла шість легкових автомобілів та “ГАЗель”. За даними СБУ, загинуло 24 людини, серед них – вагітна жінка і 13 дітей. .bbc.com

Про цю трагедію стало відомо не одразу, а після того, як ЗСУ звільнило місто від окупаційних військ.

Служба безпеки України розслідує цей злочин і допитує тих, хто вижив.

Кілька з цих людей розповіли подробиці журналістам.

Цей матеріал містить описи , які можуть засмутити і шокувати.

Була позначка “Діти”

“Ми хотіли виїхати, щоб лишитися живими. Ми знали, що можна їхати через Сватове, через Старобільск на Дніпро. Ось так поїхали, – розповідає Людмила Потапова. – Ми мали виїхати 24-го, але нас перед Курилівкою завернули назад. Потім чоловік, його звали Діма, зібрав гроші на поїздку, казав, все буде в порядку, що дорога чиста і що вранці 25-го можна їхати”.

Заплативши по шість тисяч гривень цьому чоловікові, вранці 25 вересня сформували колону з шести легкових машин і одного мікроавтобуса “ГАЗель”. На “ГАЗелі”, каже Людмила, була позначка “Діти”.

“Я думаю, той, хто стріляв, бачив що це колона мирних людей. Через скло ж видно, хто сидить всередині”, – додає вона.

За словами Людмили, все сталося несподівано. Вибухнула перша машина, потім люди почули автоматні черги: “Ми почули свист куль, я спочатку думала, що це звук ударів щебеню по машині. Але після вибуху побачила, що люди вискакують з автомобілів, кричать… Ми лягли на землю і не підіймали голови”.

“Вони просто розстрілювали колону, це було просто знищення”, – каже Людмила.

Разом з нею в машині були водій та її батьки.

Мама Людмили, Тамара Галішнікова, розповідаючи, постійно плаче.

“Це був тихий жах. Мені чоловік кричав – вилазь з машини, бо зараз вибухнемо. Сам він не міг вийти, бо був поранений в ноги. Я йому кажу – без тебе не піду. Я смикала дверцята авто, щоб його витягти, але їх заклинило. А потім побачила, як його тіло схилилося набік, він ліг на сидіння”, – розповідає жінка.

Її чоловік загинув, кулі влучили в голову.

Змогли втекти восьмеро

Після цього жінки та водій вилізли з машини і вирішили дістатися лісосмуги. Вони мали перебратися через залізничну колію. Повзли навколішки разом зі ще кількома людьми.

“Наш водій, Коля, він нас усіх виводив у ту посадку. Змогли вибратися восьмеро людей. Одного ми не довели… він був дуже поранений. Ми тягли його, перев’язували, щоб кров не бігла, але він знепритомнів. Вибачте….”, – плаче жінка.

Її донька Людмила розповідає, що, вже ховаючись у лісосмузі, чули, як в “ГАЗелі” плаче немовля, але не могли його звідти забрати.

Дітей з тими, хто зміг втекти, не було.

Люди, що тікали, чули постріли у свій бік, поки йшли через очерет і багнюку.

Випуски

“Стріляли через автомобілі, щоб люди в посадку не бігли, добивали з автоматів”, – каже Микола Бондаренко.

Він розповідає, що не пускав сина у цю поїздку, а коли той наполіг, бо обіцяв товаришу вивезти його сім’ю, вирушив слідом за ним, в іншій машині.

“Коли колона виїхала на насип, по ній почався шквальний обстріл. З автоматів, гранатометів. Попереду машина сина згоріла на моїх очах. Там ще була 6-річна дитина, бабуся і батько цієї дитини”, – розповідає Микола Бондаренко.

“Я вибрався з машини і лежав головою вниз, у щебінці… Коліна прострелені. Хвилин 10 лежав. Потім перевалився через колію і доліз до лісосмуги”, – згадує чоловік.

“Вони стріляли, поки не припинилися крики і стогін”, – розповідає Микола Бондаренко.

Згодом він дізнався від дівчини, що їхала з його сином в одній машині, що хлопець, перед тим як загинув, встиг зупинити автомобіль, і тому вона змогла вибратися.

Люди дісталися села Ківшарівка, там їм підказали, де медпункт. Але окрім перекису водню нічого не було, тож пораненим лише промили і забинтували рани, розповів журналістам Микола Бондаренко.

Чоловік каже, що Дмитро, який організовував виїзд людей, робив це не вперше.

“Потім я почув, що його знайшли мертвим, з простреленою головою. Він жив у Куп’янську-Вузловому”, – твердить Микола Бондаренко.

Оцените статью
Добавить комментарий