Цього року Страсна субота припадає на 4 травня. У цей день віряни мають суворо дотримуватися посту й максимально підготуватися до Великодня або ж Воскресіння Ісуса Христа – духовно та фізично.
Чого не можна робити у Страсну суботу
Страсна субота – скорботний день, коли віряни ходять до храму, моляться та завершують останні приготування до Великодня.
У цей день згадують лежання Тіла Христа в труні, адже саме тоді, як пишуть церковні книги, душа Ісуса Христа побувала в пеклі й розповіла там про те, що життя торжествує над смертю.
З особливим трепетом цього дня чекають люди, що дотримувалися Великого посту, адже Велика субота – останній пісний день, який закінчиться після святкового Хресного ходу опівночі.
Виходячи з народних традицій і церковного статуту, в цей день не можна:
- порушувати піст і вживати термічно оброблені продукти (до самого ранку неділі, коли святкова трапеза дозволяється) – їсти можна лише хліб, сирі овочі чи фрукти, мед, горіхи
- вживати алкоголь (навіть червоне вино кагор)
- веселитися, співати, танцювати
- влаштовувати свята (навіть на честь дня народження)
- справляти весілля
- задовольняти інтимні бажання (що у цей період вважається гріхом)
- гніватися, сваритися, злословити, скандалити та ображати когось
- заздрити комусь
- брехати
- відмовляти комусь у допомозі
- займатися важкою фізичною працею (особливо будівельними справами)
- прибирати в оселі, будинку, в саду чи городі
- працювати “на землі” у саду чи городі
- займатися рукоділлям
- прати чи прасувати
- митися, купатися
- ходити на риболовлю чи полювання
Чи потрібно іти на кладовище
В цілому багато віруючих відвідують кладовище у Страсну суботу для вшанування пам’яті померлих. Перебування там може супроводжуватися молитвою за душі померлих та розмовою про вічне життя.
Водночас дехто наголошує – робити цього не можна.
У спробах розібратися в цьому питанні можна дійти висновку, що жорстких правил щодо того, коли саме варто ходити на цвинтар, в Україні немає.
Найкращим часом для прибирання на цвинтарі вважається Радониця (проводи) – день загальноцерковного поминання покійних, який відзначається на другому тижні після Великодня (на 9-й день). Саме тоді люди традиційно ходять на цвинтарі, щоб помолитися за своїх близьких, прибрати могили чи посадити квіти.
Якщо ж говорити про великодній тиждень, то в цей день краще сходити до храму – помолитися та очиститись духовно. Відвідування цвинтаря впродовж Страсного тижня не рекомендується.
Згідно з народними повір’ями, останній день перед Великоднем, коли можна прибирати на кладовищі – субота напередодні Вербної неділі.
Народні прикмети на Страсну суботу
Найчастіше народні прикмети, пов’язані з тими чи іншими святами, мають під собою “погоднє” підгрунтя. Адже наші предки жили від урожаю до урожаю, що напряму залежав від погодніх умов.
Дехто й досі вірить, що деякі природні явища пов’язані між собою. Тож пропонуємо вам низку народних прикмет на Страсну суботу:
- “Якщо в небі багато птахів – це на сильний вітер”
- “Якщо лід не розтанув – рибалкам весь рік не щаститиме з уловом”
- “Гуркіт грому – на погану погоду”
- “Дощ пішов – весна буде довгою та похмурою”
- “Вітер подув із півночі – на дощ”
- “Після грози похолодало – на холодне літо”
- “Якщо погода сонячна – чекати теплого літа. Похмура – літо буде холодним і дощовим”
- “Багато води розлилося – буде хороший річний сінокіс і багатий урожай”
Деякі прикмети пов’язані також із поведінкою людей у цей день та ймовірними наслідками :
- “Якщо освячене яйце кинути у цей день у воду та вмитися нею, це зробить людину здоровою та продовжить молодість”
- “Хто сміється у Страсну суботу, той потім весь рік плакатиме”
