Скоро рік. І сьогодні я хочу звернутися до тебе, до жінки, до мами, що поїхала з України, рятуючи дітей

Новини

Скоро рік.

І сьогодні я хочу звернутися до тебе, до жінки, до мами, що поїхала з України, рятуючи дітей.

Ти сильна. Бо тягнула на собі дитину, речі, спогади, біль та страх невідомого. Ти змінилася, щоб вижити, ти стала іншою, щоб врятувати себе і дитину. Ти сьогодні і ти 23 лютого 2022 – вже різні люди.

Ти безстрашна. Бо їхала в невідомість, не знала де ти будеш завтра і що буде з тобою Але ти поїхала, щоб врятувати. Твоє життя ДО стало минулим, розбилося на скалки, а ти взяла і почала все спочатку.

Ти розумна. Бо довелося за хвилини вчитися будувати маршрути, опановувати нові навички, розуміти і вчити нову мову, приймати життєво важливі рішення, орієнтуватися в усьому новому та чужому.

Ти відповідальна. Бо ти була сама. Ти і дитина. Ти несла відповідальність за кожне прийняте тобою рішення і вигрібала за них найбільше. Та кожного разу ти знову і знову вирішувала, розуміла ризики та йшла вперед.

Ти гарна. Навіть у настрашніших умовах у тебе завжди були зачіска, манікюр та блиск на губах. Бо ти – українка. І ти завжди виглядаєш чудово, навіть в одязі з секонду чи гуманітарки.

Ти смілива. Нові країни, нові міста, нові дороги, нові люди, а ти йдеш вперед, бо з тобою дитина і не на часі боятися змін. Ти їх приймала і приймаєш з відкритим серцем, бо ти – мама. Ти йшла в найтемніші місця, проходила найстрашніші хащі, відчувала таке, що важко описати словами. І ти не зупинилася.

Ти важлива. Бо стала центром життя для тих, хто тебе оточує. Ти вирішувала проблеми, питання так, щоб було якнайкраще для твоєї дитини. Твій багаж досвіду тепер можна міряти тонами.

Ти добра. Бо окрім рідних, ти опікуєшся ще й тими, хто попадає в твоє поле зору. Допомагаєш, підтримуєш, даєш, заряджаєш, обіймаєш та любиш. Просто так. Бо в тебе велике серце.

Ти цінна. Ніхто окрім тебе не здатен зробити стільки, стільки ти зробила за цей грьобаний рік. Ти тягнула на собі все: дитину, свій психологічний та фізичний стан, ти виживала і жила, ти йшла дорогою, якою вперше йдуть жінки війни.

Ти винахідлива. Хто ще, як не ти може придумати, як заробити гроші у чужій країні, не знаючи мови, звичаїв чи законів. Ти умудрялася знайти підробіток, коли спить дитина, зварити їжу без вогню, зняти квартиру у переповненому біженцями місті, нагодувати своїх і чужих, не маючи ні копійки та знайти час, щоб погратися з дитиною, навіть, коли працюєш 24/7.

Ти незламна. Бо ти – мама. В твоєму понятті не має такого слова як «здатися». Це неможливо. Адже з тобою дитина і ти зробиш для її щастя все. ВСЕ.

Ти чудова. Бо вже майже рік живеш у іншій країні, вчиш мову, дбаєш про дитину і про себе і про всіх, хто поряд, навіть, про котів, що приблудилися) Ти виглядаєш на всі 100%, бо любові до краси у тебе не забере ніяка війна.

Ти найкраща. Ти все робиш правильно, навіть, якщо тобі кажуть, що це не так. Ти йдеш своєю дорогою, змінюєш реальність для своїх дітей і невідомо звідки береш сили для цього.

Я пишаюся тобою. Я ціную тебе. Ти все почала з нуля. Ти знову і знову йшла вперед. Ти переживала, боялася, впадала в депресію, не знала, що робити, не вміла і була у відчаї. Але ти – вижила і вперто йдеш вперед, бо з тобою дитина. А ти – мама і українка.

Бережи себе! Бо ти – сильна, безстрашна, розумна, відповідальна, гарна, смілива, важлива, добра, цінна, винахідлива, незламна, чудова, найкраща… Бо ти є.

(C)kolesnuk tetiana

YourTailor Victoria

Оцените статью
Добавить комментарий