Павло «Мерседес», відомий митрополит УПЦ Московського патріархату, виступив із резонансною заявою після чергової атаки на Києво-Печерську лавру. Замість того, щоб прямо вказати на країну-агресора, яка щодня обстрілює українські міста, священнослужитель обрав шлях релігійних алегорій, звинувативши у руйнуваннях певні «диявольські сили». Така риторика викликала хвилю обурення в суспільстві, адже питання відповідальності за пошкодження об’єктів культурної та релігійної спадщини залишається болючим для мільйонів українців.
У своєму зверненні митрополит намагався уникнути конкретики, уникаючи згадок про російські ракети чи дрони. Натомість він використав загальні фрази про боротьбу добра зі злом, що фактично нівелює злочини, які вчиняє армія РФ на території України. Це вже не вперше, коли представники УПЦ МП обирають позицію «мовчання» щодо дій окупантів, надаючи перевагу розмитим теологічним конструкціям перед визнанням очевидних фактів військової агресії.
🔗 Джерело: https://bbcccnn.org/pavlo-mersedes-reaktsiya-na-ataku-lavry/
© Сила Слова
“Люди, які вважають, що це вони роблять — це робить диявол”, — сказав митрополит.
Історичні паралелі замість відповіді на запитання
Аналізуючи події, Павло Лебідь вирішив заглибитися в історію, згадавши монгольську навалу, часи Російської імперії та радянський період. Він детально описав, як святиня потерпала від руйнувань у минулому, намагаючись провести паралелі з сучасністю. Однак цей екскурс виглядає як спроба відволікти увагу від того факту, що сьогоднішні пошкодження Лаври стали наслідком цілеспрямованих дій російських військових, які ведуть повномасштабну загарбницьку війну проти України.
Така маніпулятивна риторика спрямована на те, щоб зняти відповідальність з реальних винуватців трагедії. Митрополит перетворює конкретний воєнний злочин на абстрактну «божественну кару» або випробування, що є зручним інструментом для уникання прямих відповідей. Для вірян це створює викривлену картину реальності, де ворог не має імені, а руйнування є чимось фатальним, а не наслідком конкретних наказів з Москви.
Реакція на «гоніння» та внутрішній розкол
Окрім теми руйнувань, Павло «Мерседес» вкотре торкнувся питання «переслідувань» УПЦ Московського патріархату. Він звинуватив суспільство та владу у тиску на священнослужителів, називаючи свою церкву «гонимою та ненависною». Цей наратив активно використовується для внутрішньої мобілізації прихильників Московського патріархату, створюючи образ жертви навіть у часи, коли вплив російської церкви в Україні стрімко зменшується через її відверто проросійську позицію.
Особливу увагу митрополит приділив поведінці людей у храмах, називаючи сучасні дії відвідувачів «мерзотою та запустінням». Він розкритикував тих, хто знімає відео в церквах, вважаючи це зневагою до святого місця. Проте, дивно чути такі слова від людини, чия діяльність роками асоціювалася з розкішшю, дорогими автомобілями та неоднозначними висловлюваннями, що далекі від християнської скромності.
Наслідки для суспільства та державної безпеки
Подібні заяви є частиною ширшої проблеми ставлення представників УПЦ МП до війни. В умовах, коли Україна бореться за своє існування, небажання вищих церковних чинів назвати речі своїми іменами виглядає як підтримка ворожої пропаганди. Суспільство вимагає чіткої позиції, проте замість неї отримує лише «диявольські» метафори, які ніяк не допомагають у боротьбі з агресором.
Цей випадок вкотре підкреслює глибоку прірву між українським народом та керівництвом Московського патріархату. Поки українці збирають кошти на ЗСУ та відновлюють постраждалі від обстрілів об’єкти, окремі церковні діячі продовжують грати у свою гру, намагаючись зберегти вплив через маніпуляції та релігійний символізм. Чи настане колись «край цим злодіянням», про який згадав митрополит, залежить не від містичних сил, а від рішучості українського суспільства та держави поставити крапку у діяльності структур, що пов’язані з країною-агресором.
