Даний законопроєкт підтримали 241 народний депутат.
Депутати Верховної Ради ухвалили в другому читанні законопроєкт №15111‑д, який запроваджує нову систему оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи на кшталт Bolt, Uklon, Glovo, Uber та Airbnb.
Документ став одним із ключових зобов’язань України перед МВФ і пройшов друге читання 9 червня після тривалого доопрацювання та понад 3500 поданих правок. “За” проголосував 241 народний депутат, пише Oboz.ua.
Хто підтримав закон
Розподіл голосів за фракціями, який показав значну різницю в позиціях парламентських сил. Найбільшу підтримку закон отримав у фракції “Слуга народу” – 169 голосів. “Європейська солідарність” і “Батьківщина” не дали жодного голосу.
Інші партії підтримали документ частково: “Платформа за життя та мир” – 16 голосів, “Довіра” – 17, “За майбутнє” – 12, “Голос” – 6, “Відновлення України”- 13, позафракційні – 8.
Коли запрацюють нові правила
Після підписання спікером і президентом закон набуде чинності, але фактичний запуск системи відкладено. Нові податкові правила для цифрових платформ почнуть діяти з 2027 року, а перші платежі за ними українці здійснять у 2028‑му – за доходи попереднього року. За оцінками Мінфіну, щорічні надходження до бюджету становитимуть близько 14 млрд грн.
Що саме змінюється
Закон вводить спеціальний режим оподаткування для фізичних осіб, які заробляють через цифрові сервіси без оформлення ФОП або з мінімальним адмініструванням. Основні положення:
- Ставка ПДФО 10% – без окремого військового збору (зараз загальне навантаження 23%).
- Пільга до 2000 євро – дохід від продажу товарів через платформи в межах цього ліміту не оподатковується.
- Платформи як податкові агенти – сервіси самі утримуватимуть податок, користувачам не потрібно подавати декларації чи відкривати спецрахунки.
- Окремий режим для ФОП – податок не утримується, якщо користувач зареєстрований як підприємець; продаж особистих речей оподатковується за ставкою 10%.
- Блокування порушників – створюється реєстр добросовісних операторів, а сайти, що не виконують вимоги, можуть бути заблоковані.
- Захист від перекваліфікації – у КЗпП внесено норму, яка забороняє автоматично визнавати відносини з платформами трудовими.
Хто зможе працювати за новими правилами
Пільговий режим орієнтований на фізичних осіб, які:
- працюють без найманих працівників;
- мають обмежений річний дохід (до встановленого ліміту – кілька мільйонів гривень);
- не продають підакцизні товари.
Україна також рухається до гармонізації з європейськими нормами. Зокрема, планується впровадження міжнародного обміну податковою інформацією за стандартом DAC7, що дозволить відстежувати доходи навіть через іноземні платформи.
Як у парламенті ставляться до нових податкових змін
Данило Гетманцев прокоментував ініціативу щодо зміни податкового регулювання онлайн-платформ в Україні. Йдеться про законопроєкт, який має впорядкувати систему оподаткування цифрових майданчиків.
Він підкреслив, що пропоновані зміни не передбачають додаткового податкового навантаження для громадян, які не займаються підприємницькою діяльністю. За його словами, звичайні люди, які час від часу продають особисті речі або роблять це не на постійній основі, під дію нових правил не потраплять.