Про те, як Україна вразила підводний човен “Ростов-на-Дону” і чому це унікальний випадок в історії – читайте в матеріалі

Що сталося

Ніч на 13 вересня у Севастополі була гучною. Очевидці повідомляли про кілька потужних вибухів, пізніше стало відомо про пожежу у Південній бухті на території Севастопольського морського заводу (Севморзавод) ім. Орджонікідзе. Це основний майданчик для ремонту та будівництва судів Чорноморського флоту РФ.

Місцеві Telegram-пабліки писали про прильоти та пожежі на місцях стоянки військових кораблів та підводних човнів. А також публікували фото та відео з місця подій.

Окупаційна влада заявила про українську атаку та пожежу в районі Кілен-балки. Там знаходиться 13-й судноремонтний завод. За даними пабліків, паралельно в Севастополі чули звуки перестрілок та нових вибухів. Місто охопила паніка, за неофіційними даними, поліцію відправили на пошук “диверсантів” і в одному з інцидентів окупанти перестріляли своїх.

Вранці міністерство оборони Росії заявило про нібито удар 10 ракет по Севморзаводу. Три з них прилетіли в ціль, що підтверджувалося супутниковими знімками осередків загоряння у Південній бухті. Також нібито було знищено три безекіпажні катери.

Офіційно російська сторона визнала, що пошкодження отримали два кораблі, які стояли на ремонті у сухому доці. Пізніше пабліки уточнили, що йдеться про дизель-електричний підводний човен “Ростов-на-Дону” і великий десантний корабель “Мінськ”.

Повідомлялося про двох загиблих та 26 постраждалих. За даними видання ForPost, серед них не було співробітників Севморзаводу.

Станом на другу половину дня “Мінськ” все ще горів. Аналітики OSINT-проекту Oryx дійшли висновку не про пошкодження, а про повне знищення БДК.

Зазначимо, це третій великий десантний корабель, вражений за час повномасштабного вторгнення Росії. До цього в березні 2022 року українські сили знищили БДК “Саратов” у захопленому росіянами Бердянську, а в серпні 2023 року надводним дроном було виведено з ладу БДК “Оленегорский горняк” біля Новоросійська.

Однак випадок із підводним човном став справді унікальним. Причому не лише для України, а й взагалі в історії.

Б-237 “Ростов-на-Дону”: що відомо про субмарину

Це дизель-електричний підводний човен проекту 636.3 “Варшав’янка”. Він входить до складу 4-ї окремої бригади підводних човнів Чорноморського флоту РФ. Отримав назву на честь російського міста Ростов-на-Дону.

Човен був закладений у 2011 році на заводі “Адміралтейські верфі” в Санкт-Петербурзі, в 2014-му його спустили на воду і під кінець року було зараховано до чорноморської бригади з базуванням у Новоросійську.

“Ростов-на-Дону – одна із шести субмарин проекту 636.3. Це новий підводний човен, побудований вже після того, як росіяни захопили Крим. Зараз таких загалом чотири в Чорному морі, два в Середземному. Є ще сьомий, “Новоросійськ”, але його можна не рахувати. Він фактично жодного разу не виходив на бойове чергування і знаходиться на вічному ремонті”, – розповів РБК-Україна військово-морський експерт, оглядач Defence Express Володимир Заблоцький.

Підводний човен “Ростов-на-Дону” задіяли у військових діях і до вторгнення в Україну. Зокрема, у 2015 році з акваторії Середземного моря він завдавав ракетних ударів по розташуванню терористів ІДІЛ у Сирії.

Заблоцький зазначає: російські субмарини у Чорному морі по черзі виходять на бойові завдання для ударів по Україні. “Ростов-на-Дону” не була винятком.

“Вона несе шість торпед або чотири “Калібри” (крилаті ракети морського базування, – ред.) в одному залпі. Вважатимемо, тепер у росіян мінус чотири “Калібри”. Судячи з усього, вони втратили один ракетоносій, принаймні частково. на кілька місяців”, – наголосив він.

Характеристики підводного човна:

• водотоннажність – 2350 т (надводна) та 3950 т (підводна)
• довжина – 73,8 м
• ширина – 9,9 м
• осадка – 6,2 м
• швидкість – від 11 до 17 вузлів над водою (від 20 до 31 км/год) та до 20 вузлів під водою (до 37 км/год)
• робоча глибина – 240 м
• гранична глибина – 300 м
• автономність плавання – 45 діб
• екіпаж – 52 особи (з них 12 офіцерів)
• озброєння – зенітні ПЗРК (8 ракет) та чотири ракети “Калібр”
• орієнтовна вартість – 300 млн доларів

За ударом стоїть Україна

Ще вранці у Головному управлінні розвідки Міноборони у коментарі РБК-Україна підтвердили ураження БДК та субмарини у Севастополі.

“Є пошкодження судноремонтного заводу ім. Орджонікідзе у місті Севастополі, зокрема обладнання. Якщо говорити про плавучі засоби, то ми можемо підтвердити ураження великого десантного корабля та підводного човна”, – зазначили в ГУР.

Далі в Управлінні стратегічних комунікацій повідомили про успішні удари ЗСУ по російському флоту та інфраструктуру в Корабельній бухті. А командувач Повітряних сил Микола Олещук натякнув, чим саме їх завдавали.

“А поки окупантів “штормить” і вони досі приходять до тями від нічної бавовни в Севастополі, дякую пілотам Повітряних сил Збройних сил України за відмінну бойову роботу. Далі буде”, – написав він у своєму Telegram.

Примітно, що генерал використав слово “штормить”, і явно мав на увазі авіаційні ракети Storm Shadow, які не вперше застосовуються для ударів по російських об’єктах.

Відповідну інформацію з посиланням на українських та західних чиновників також наводить британський телеканал Sky News. Але з припискою, що Storm Shadow “було розгорнуто для удару по штабу Чорноморського флоту РФ”.

Чому це унікальний випадок

Ураження підводного човна є унікальною ситуацією, оскільки Україна не має штатних можливостей для цього. Субмарина – це сама по собі складна ціль, виявлення та знищення якої потребує цілого комплексу засобів.

Наприклад, щоб виявити підводний човен потрібен власний підводний флот, протичовнові кораблі, літаки та вертольоти. Володимир Заблоцький нагадує, що частину нашої авіації було захоплено у Криму. Але й до цього вона не була достатньо чисельною, адже Україна не планувала, що їй доведеться воювати з Чорноморським флотом РФ, а тим більше з підводними човнами.

“Взагалі за класикою жанру субмарини вражають у місцях базування. Ймовірно, у нас була спроба атакувати у листопаді 2022 року в Новоросійську, тоді наш дрон підірвали, але вочевидь це була лише проба пера”, – розповів він у розмові з РБК-Україна.

Підводні човни знаходяться під водою лише на бойовому завданні, решту часу – в надводному положенні. Як правило, там, де вони приймають пальне та проходять обслуговування. Субмарини Чорноморського флоту РФ базуються в Новоросійську, а до Севастополя заходять за ракетами.

“До речі, саме на південному майданчику Севморзаводу вони завантажуються “Калібрами”. Їх видно з космосу, їх бачать розвідувальні дрони, ймовірно, західні партнери передали координати і нам вдалося піймати “Ростов-на-Дону”. Те, що у Другій світовій війні англійці та американці робили бомбами, ми зробили авіаційними ракетами. Тим, що ми маємо”, – вважає експерт.

Тому ураження підводного човна крилатою ракетою є унікальним не лише для України, а й загалом це вдалося реалізувати вперше в історії.

“Зазвичай субмарини у підводному положенні уражаються глибинними бомбами. А крилатими ракетами, поки підводний човен стоїть у доці? Таких випадків не було”, – додав Заблоцький.

Профільний портал Defence Express звертає увагу на те, що Storm Shadow має бойову частину масою 450 кг, що складається з двох частин. Спочатку кумулятивний заряд пробиває перешкоду, після чого в отвір, що утворився, влітає основна осколково-фугасна частина. Тому пожежа на “Ростові-на-Дону” з високою ймовірністю може означати остаточне виведення субмарини з ладу.

Які можуть бути наслідки

Удари по військових об’єктах у Севастополі вже коментують у високих кабінетах. За словами радника голови Офісу президента Михайла Подоляка, сьогоднішні події доводять, що ЗСУ нарощують можливості, зокрема щодо демілітаризації Чорноморського флоту Росії.

Він також наголошує, що демілітаризація стане реальною гарантією безпеки торговельних шляхів та зернового коридору у Чорному морі.

“Це єдина правильна відповідь на спроби Росії перетворити голод на зброю та єдиний спосіб забезпечити безперебійні постачання зерна до країн Сходу та Африки”, – написав він у своєму Twitter.

Фото: після удару по “Ростову-на-Дону” ракетоносії навряд чи виведуть із Криму (mil.ru)

Сподіватися на те, що нічна атака налякала Росію і змусить її вивести ракетоносії з Криму, поки що зарано.

“Мінус один підводний човен-носій – це мінус чотири пускові установки для “Калібрів”. Але минулого місяця росіяни ввели до складу фото ракетний корабель “Циклон”, що приймає на борт 8 “Калібрів”. Тож плюс-мінус, а пусковий потенціал збільшився на чотири. Хоча ніхто ж не сказав, що атаки припиняться. Я вважаю, будуть й інші”, – зазначив експерт Володимир Заблоцький у коментарі РБК-Україна.

Докладніше про корабель “Циклон” та про те, які загрози він може представляти Україні, читайте у нашому окремому матеріалі.

Але щодо звільнення Криму, набагато перспективнішим експерт називає знищення БДК “Мінськ”. За його словами, противник втратив ще одну платформу, яка використовувалася для перекидання військ та для військової логістики.

“Коли Кримського мосту не стане, а його колись та підірвуть, Крим умовно перетвориться на острів. Чим менше у Росії кораблів, тим складніше буде забезпечити рух вантажів. Згадаймо Другу світову війну. Як би героїчно не тримався Севастополь, як тільки німці заблокували його з моря, весь спротив припинився”, – підсумував він.