Полярники зі станції “Вернадського” показали рідкісні антарктичні гриби. Такого ви ще не бачили

Новини

Полярники зі станції “Академік Вернадський” показали дуже рідкісне явище – антарктичні гриби. Вони ростуть не кожного року, можуть бути токсичними, але мають неймовірний вигляд.

Як повідомляє РБК-Україна (проект Styler), рідкісні гриби показали на сторінці станції “Вернадського” у Facebook.

“В суворій та білій Антарктиці після дощів ростуть справжнісінькі гриби! І це не якісь там плісняви, а такі, як в українських лісах, – з шапинками та ніжками”, – розповіли полярники.

На зображенні може бути: гриб

На зображенні може бути: гриб

Рідкісні гриби (фото: facebook.com/AntarcticCenter)

Вони також додали, що в Антарктиці зустрічається приблизно 20 видів шапинкових грибів. Деякі схожі на лисички, адже мають більш темні ніжки, а є й такі, що сході на маленькі опеньки.

“Вони зустрічаються на куртинах мохів, у товщі яких розвивається їхня мікориза. Полюбляють захищені умови на товстих мохових банках чи луговинах килимкових мохів”, – пояснили полярники.

“Чи їстівні антарктичні гриби? О, з ними треба бути обережними. Адже докладні дослідження одного з видів показали, що він може бути дуже токсичним. Більшість же грибів взагалі лишаються недослідженими”, – додали вони.

На зображенні може бути: гриб-дощовик та гриб

На зображенні може бути: гриб та гриб-дощовик

Гриби на станції “Вернадського” (фото: facebook.com/AntarcticCenter)

Також на станції “Вернадського” розповіли, що деякі з антарктичних грибів, які усе ж можуть бути їстівними, навряд чи вдасться спробувати, адже їх не вистачить на повноцінну страву. Такі “мешканці” Антарктики – дуже рідкісні, вони з’являються не щороку.

На зображенні може бути: гриб, гриб-дощовик та трава

Антарктичні гриби (фото: facebook.com/AntarcticCenter)

“На фото – гриби омфаліни на мисі Перес. Їхній розмір в середньому – 2 см у висоту та 1,5 см – ширина шапинки. Дякуємо за ці чудові світлини біологу 28-ї УАЕ Сергію Глотову, а за цікаву інформацію – очільнику відділу біології та екології НАНЦ Івану Парнікозі”, – резюмується в дописі.

Rate article