У нападу Росії на НАТО, не залежно від його сценарію, одна мета – спровокувати розкол у НАТО. Якщо росіяни і спровокують конфлікт, то такий, що викликає дискусії та невизначеність усередині НАТО щодо відповіді на дії Росії.
“Росія зацікавлена, щоб в НАТО були розбіжності. Її не цікавить окупація території НАТО, їй потрібен розкол та розхитування єдності, щоб таким чином спричинити серйозну кризу в НАТО. Путіну зараз потрібно продемонструвати нездатність НАТО вирішувати такі ситуації”, – сказав керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко в розмові з РБК-Україна.
А заяви на кшталт заяв екс-президента США Дональда Трампа про те, що Штати не допоможуть європейським союзникам по НАТО у разі агресії РФ, лише зайвий раз підкріплюють думку Путіна про розбіжності в Альянсі та додають впевненості у правильності такої стратегії.
Що сказав Трамп?
10 лютого в Південній Кароліні Трамп заявив, що не захоче захищати членів НАТО від нападу Росії, якщо внесок цих країн до оборонного Альянсу буде недостатнім.
“Ні, я б не став вас захищати. Насправді я заохочував би їх (Росію) робити все, що вони, чорт забирай, хочуть. Ви повинні заплатити”, – сказав Трамп.
Ці висловлювання викликали закиди з боку Білого дому, який назвав їх “жахливими та божевільними”, а також з боку інших високопоставлених західних чиновників. Зокрема, президент США Джо Байден назвав Дональда Трампа “корисним поплічником” Путіна.
Зазначимо, що нездатність багатьох із 31 члена НАТО досягти цільового показника витрат на оборону у розмірі не менше 2% валового внутрішнього продукту вже давно стала каменем спотикання між США та іншими країнами-членами Альянсу. Дійшло до того, що під час обговорення кандидатів на пост генсека НАТО враховувався внесок тієї чи іншої країни в оборону Альянсу.
Як раніше писало Politico, деякі американські законодавці категорично виступають проти кандидатури Марка Рютте, оскільки Нідерланди на постійній основі не можуть досягти цільового показника витрат НАТО на оборону в 2% ВВП. На відміну від уряду Нідерландів, уряд прем’єр-міністра Естонії Каї Каллас, яка також значиться в претендентах на посаду, погодилося підвищити витрати на оборону до 3% ВВП на 2024-2027 роки з 2,85% цього року. Як додавало видання, зазначені цифри ставлять Рютте в невигідне становище щодо прем’єр-міністра Естонії.
