Обов’язк0во до прочитання…Люди працюють щонеділі і у святкові дні, і на них сuпляться біди

Різне

За правилами, перед вечірньою напередодні свята або недільного дня будь-яка робота припиняється.

Краще, якщо це можливо, попрацювати довше в попередній день, аби під час і після святкової вечірні не працювати. Якщо хтось за надзвичайної необхідності зробить якусь нескладну справу ближче до вечора в недільний і святковий день, то це інша річ. Але і така легка робота повинна відбуватися з міркуванням.

У старі часи навіть селяни, які працювали в полі, почувши благовіст до вечірні, осіняли себе хресним знаменням і припиняли роботу. Те ж саме робили і жінки, які по-сусідськи збиралися з рукоділлям біля своїх будинків. Вони піднімалися з лавок, осіняли себе хресним знаменням і відкладали вбік в’язання чи іншу роботу. І Бог їх благословляв. Вони були здорові і раділи життю.

А зараз люди скасували свята, пішли від Бога і Церкви, але в кінцевому підсумку вони витрачають усі зароблені гроші на лікарів і лікарні. Якось до мене в келію прийшов один батько і сказав: «Моя дитина часто хворіє, і лікарі не можуть зрозуміти що з нею». — «Припини працювати щонеділі і все владнається», — відповів я йому. І дійсно, він послухався і його малюк більше не хворів.

Я завжди даю мирянам пораду припинити працювати щонеділі і у святкові дні, аби на них не сипалися біди. Упорядкувати свою роботу можуть усі. Уся основа — у духовній чуйності. Якщо є ця чуйність, то в будь-якій ситуації знаходиться вихід. І якщо цей вихід спричинить за собою якийсь малий збиток, то благословення, яке отримають ці люди, буде подвійним.

Однак багато хто цього не розуміють і не ходять щонеділі і у святкові дні навіть на Божественну Літургію. Божественна Літургія освячує людину. Якщо християнин не йде в неділю до церкви, то як він освятиться?

Упорядкувати свою роботу можуть усі. Уся основа — у духовній чуйності.

Але, на жаль, люди потихеньку йдуть до того, аби ні від свят, [ні від Передання] нічого не залишилося. Бачиш як: для того, аби забулися Святі, змінюють навіть християнські імена. Василику перетворюють на Віку. Із Зої роблять Зозо…

Придумали «свято матері», перше травня, перше квітня… Скоро скажуть: сьогодні «день артишоку», завтра — «свято кипариса», післязавтра — пам’ять винахідника атомної бомби або того, хто придумав футбол… Але попри все, Бог нас не залишає.

Старець Паїсій Святогорець

Із книги “Слова. Том І. З болем і любов’ю про сучасну людину”,

Джерело: Азбука

Rate article