Значущими для України подіями, де західні лідери можуть ухвалити дійсно історичні рішення, які б змінили хід війни на користь Києва, могли б стати ювілейний Вашингтонський саміт НАТО та перший установчий саміт формули миру у Швейцарії.
Якщо президент США Джо Байден особисто не приїде на перший установчий саміт формули миру у Швейцарії 15-16 червня, Путін аплодуватиме стоячи. Про це у вівторок, 28 травня, сказав Володимир Зеленський у Брюсселі, де Україна та Бельгія підписали угоду про безпеку та двосторонню підтримку. Бельгія – 11-та країна, з якою ми уклали відповідний документ. Хоча й це було затьмарено заявою прем’єра країни Александра де Кроо, що використання винищувачів F-16, а перші машини ми отримаємо від Бельгії вже цього року, обмежуватиметься виключно українською територією. Тобто, за допомогою F-16, ми не зможемо збивати наприклад російські літаки, які зараз обстрілюють Харків та область.
“Навіть бачиш точки, навіть від розвідок отримуєш мапи, супутникові знімки. Ти бачиш, де вони стоять, але не можеш їм відповісти. Мені здається, це несправедливо. Але ми не можемо, і це факт, ризикувати підтримкою партнерів. Тому ми не використовуємо зброю партнерів по території РФ. І звертаємося: дайте нам можливість відбивати відповідні удари по їхніх військових”, – наголосив президент Зеленський у вівторок, 28 травня, на пресконференції у Брюсселі.
Проте, навряд чи ця позиція наших союзників, продиктована політикою керованого управління ескалацією, яку вже третій рік сповідують США, зміниться. Принаймні, до виборів до Європарламенту (ЄП) трохи більше ніж за тиждень та президентських у США на початку листопада. Західні політики не хочуть ризикувати своїм майбутнім, навіть заради порятунку життів українців, як би це цинічно не звучало. Саме тому такими дивними видаються заяви з Парижа, Варшави чи столиць країн Балтії про можливість появи західних військ в Україні. Цікаво, їм теж заборонять стріляти по російській території, якщо вони все ж приїдуть?
Тож, які дійсно історичні рішення, де та коли могли б ухвалити західні лідери, щоб зламати Росію й зрештою змінити хід історії на користь України? ТСН.ua розкаже в цьому тексті.
Європейські вибори: Путін наступає
Про ймовірність відправки чи-то французьких, чи-то натівських військ до України Еммануель Макрон заявив ще наприкінці лютого. Проте, за ці три місяці гіпотетичну пропозицію президента Франції спростували майже всі західні лідери, крім Польщі та країн Балтії. Хоч якась ясність щодо цього з’явилася в понеділок, 27 травня, коли головком ЗСУ Олександр Сирський заявив, що вже підписав документи, які “дозволять першим французьким інструкторам відвідати українські навчальні центри, ознайомитись з інфраструктурою та персоналом”.
Як бачимо, мови про війська немає. Хоча французьке Міноборони в коментарі каналу BMF заперечило відправку до України й своїх військових інструкторів. Цей хаос і невизначеність ще раз підтвердив перший за 24 роки державний візит президента Франції до Німеччини 26-28 травня. Взяти хоча б заголовок статті Politico: “Кульгаві качки” Макрон і Шольц намагатимуться керувати в ЄС після виборів”. До візиту такого високого рівня до Німеччини французький президент готувався рік, вивчаючи з репетитором німецьку мову. Промови в Берліні та Бундестазі під час триденного гостювання у ФРН, Еммануель Макрон виголошував німецькою.
Але головною його зупинкою менш ніж за два тижні до виборів до ЄП 6-9 червня, коли голосуватимуть 370 млн громадян країн-членів ЄС, став саме Дрезден, де Макрон також говорив німецькою. Саме це східно-німецьке місто європейські ЗМІ називають оплотом проросійської партії Альтернатива для Німеччини, хоча її рейтинги останнім часом дещо знизилися. На перше місце за соцопитуваннями вийшов опозиційний наразі блок ХДС/ХСС (30-32%). На другому – правляча коаліція СДПН, Вільних демократів та “Зелених” (32-37%). Проросійська Альтернатива для Німеччини має наразі від 15 до 17%, хоча ще кілька місяців тому була на другому місці. Проте до Дрездена на європейський молодіжний фестиваль Макрон приїздив аж ніяк не рятувати Олафа Шольца чи його партію СДПН.
“Президент Франції скористався своїм державним візитом до Німеччини, щоб закликати до мобілізації проти ультраправих. За менш ніж два тижні до виборів до ЄП, “Національне об’єднання” Марін Ле Пен значно випереджає правлячу коаліцію в опитуваннях”, – пише французька Le Monde. Проросійська Ле Пен, як і угорський прем’єр Віктор Орбан, вже пропонували прем’єрці Італії Джорджі Мелоні сформувати велику праву групу в новому скликанні ЄП. Поки що це залишається малоймовірним варіантом. Але все залежатиме від того, скільки місць праві та ультраправі отримають на виборах.
Наразі, за даними різних соцопитувань, біля 180 місць у ЄП може отримати Європейська народна партія. Разом із соціал-демократами, яким дають 138 місць, ця вже традиційна коаліція набирає 318 депутатів. Цього не вистачає, щоб контролювати ЄП, де після цих червневих виборів кількість місць збільшиться до 720 (саме Німеччина, Франція та Італія по квоті мають найбільшу кількість місць – 253). Звичайно, завжди можна заручитися підтримкою “Зелених” і ліберальної групи Renew. Проте західні оглядачі побоюються, що праві й ультраправі (хоч останнім часом вони стають все більш роздробленими, бо, наприклад, Альтернативу для Німеччини нещодавно виключили з ультраправої групи ЄП “Ідентичність і демократія”) наберуть більше, ніж їм дають соцопитування, й зможуть заблокувати багато питань.
Наприклад – другий термін Урсули фон дер Ляєн на посаді президентки Єврокомісії. Як не дивно, її кандидатуру не підтримує й Еммануель Макрон, про що говорив із Олафом Шольцем під час триденного візиту до Німеччини. Для України майбутній склад ЄП та ЄК вкрай важливий. Адже, всі пам’ятають, як завдяки особистому тиску Мелоні та Шольца на саміті ЄС у грудні минулого року Орбан вийшов попити кави, а інші лідери ЄС ухвалили рішення відкрити для України офіційні переговори про вступ. Щоправда, суто технічно це рішення досі блокується Угорщиною, хоч лідери й обіцяють оголосити про відкриття вступних переговорів 27-28 червня у Брюсселі на саміті ЄС. Те ж саме стосується й військової допомоги Україні з боку Євросоюзу на 5 млрд євро, яка заблокована ще з осені минулого року, й теж через вето Угорщини.
Саміт у Швейцарії: від війни до миру
Публічно Володимир Зеленський вже дорікнув Джо Байдену за неучасть у першому установчому саміті формули миру (яка складається з 10-ти пунктів, її український президент вперше представив на саміті G20 в листопаді 2022 року), який відбудеться 15-16 червня у Швейцарії. Офіційний Вашингтон ще не підтвердив, що президент Байден точно не візьме участі у першому саміті формули миру. Раніше американські посадовці заявляли, що США “будуть потужно представлені”. Разом із тим, американські ЗМІ повідомляли, що Джо Байден не приїде до Швейцарії, хоч 13-15 червня братиме участь у саміті G-7 в Італії, бо поїде до Каліфорнії на захід, де збиратимуть гроші на його передвиборчу кампанію.
Дипломатична ціль першого установчого саміту формули миру у Швейцарії – застовбити за Україною єдине справедливе бачення закінчення війни.
І те, що робить у цьому напрямку Офіс президента та українська дипломатія – абсолютно правильно. За підсумками цього саміту країни-учасниці підпишуть спільне комюніке. Проте, на жаль, юридичної сили воно не матиме, й буде необов’язковим до виконання. Тим паче, єдина країна, від якої залежить закінчення війни, – це Росія. Наші західні союзники й партнери могли б продемонструвати політичну волю, надавши Україні все необхідне озброєння в достатніх кількостях, дозволивши нам також бити цією зброєю по цілям на території Росії. Проте такого дозволу немає ні щодо вже наявної у нас західної зброї, наприклад по далекобійним ATACAMS на 300 км, ні по винищувачам F-16, які ми маємо невдовзі отримати.
Також у союзників немає політичної волі закрити можливості для друзів Росії – Китаю, Ірану, Білорусі та Північної Кореї – допомагати Кремлю обходити санкції, підтримуючи російський ОПК необхідними комплектуючими. До того ж, багато європейських країн збільшують закупівлі російського скрапленого газу (який не є під західними санкціями) та нафти переважно через Індію та Туреччину. Найбільше запитань до Китаю, який майже напевно не візьме участі в швейцарському саміті, натомість наполягаючи разом із Бразилією на проведенні альтернативної “мирної” конференції, яку б визнала Росія.
“Закликаю глобальних лідерів, які все ще осторонь від глобальних зусиль саміту – президента Байдена та Сі Цзіньпіна. Продемонструйте лідерство в просуванні миру. Реального миру, а не такого, що стане паузою між ударами. Підтримайте саміт миру вашим особистим лідерством та участю”, – звертався до Джо Байдена та Сі Цзіньпіна кілька днів тому президент Зеленський. Проте, за інформацією західних ЗМІ, саме в дні саміту у Швейцарії, Кремль збирає в Москві міністрів закордонних справ країн БРІКС, що може стати альтернативним “мирним” майданчиком. Після цього Bloomberg повідомив, що ключові лідери ЄС думають, “як просунутися від конференції наступного місяця до можливої зустрічі в Саудівській Аравії восени за участю Росії”. Проте, вже у вівторок, 28 травня, речник Путіна Пєсков спростував, що на осінь у Саудівській Аравії взагалі щось планувалося.
Ювілей НАТО: Байден проти Трампа
Вочевидь, напередодні перших дебатів із Дональдом Трампом на CNN 27 червня, команді президента Байдена не потрібні несподіванки й непередбачувані ситуації. Від самого початку повномасштабного російського вторгнення, чинна Адміністрація Байдена дотримувалася так званої політики керованої ескалації, постійно зважуючи, як надання Україні того чи іншого виду західної зброї може спровокувати Путіна. Тим паче, ще й напередодні ювілейного Вашингтонського саміту НАТО 9-11 липня.
Саме ювілейний саміт Альянсу Адміністрація Байдена могла б зробити своєю історією успіху, надавши Україні політичне запрошення до вступу до НАТО. Проте, як і на минулорічному Вільнюському саміті, цього не буде. Проти – США та Німеччина. Вже саме по собі політичне запрошення і Вашингтон, і Берлін вважають справжнім запрошенням до вступу, що може спровокувати Кремль на подальшу ескалацію війни, яка може розповсюдитися на самі країни-члени НАТО. США ж намагають втримати війну Росії виключно в кордонах України. Це одна з основних так званих червоних ліній для Заходу, поряд із ризиком застосування Росією ядерної зброї.
Раніше ТСН.ua вже писав, що жодних проривних для України рішень на Вашингтонському саміті НАТО не очікується. Хоча, наприклад, на ювілейній зустрічі у США союзники могли б оголосити про надання Україні дозволу бити західною зброєю по цілям на території Росії. Щоправда, противників цього рішення ще більше. Крім США, це й Німеччина, Франція, Італія та Бельгія. Але рушійною силою тут є саме Сполучені Штати. Вочевидь політично це рішення не вигідне Адміністрації Байдена, яка не хоче ризикувати своїми рейтингами напередодні 5 листопада – президентських виборів у США. Адже на цьому може зіграти Дональд Трамп, що, власне, він вже й робив цілих 7 місяців, блокуючи в Конгресі голосування за подальшу військову допомогу Україні на майже $61 млрд.
