Щороку знаходяться сусіди, які дивуються, чому в когось морква виростає рівна, велика і солодка, а в когось — тоненька, покручена та дрібна. За багато років на городі я переконався: секрет не в дорогих добривах, а в кількох простих правилах.
Насамперед не поспішайте з густим посівом. Морква не любить тісноти. Якщо сходи занадто густі, коренеплоди починають боротися за місце і виростають дрібними. Тому не шкодуйте часу на проріджування. Другий важливий момент — полив. Багато хто робить помилку, поливаючи рідко, але дуже рясно. Через це морква може тріскатися. Краще підтримувати помірну вологість ґрунту, особливо в період формування коренеплодів. Не підсипайте під моркву свіжий гній. Від нього вона часто стає розгалуженою та кривою. Якщо хочете підживити грядку, використовуйте добре перепрілий компост або деревний попіл. Регулярно розпушуйте міжряддя після дощу чи поливу. Морква любить пухкий ґрунт, у якому кореню легко рости вглиб. І ще одна хитрість, яку мені свого часу підказав старий городник: коли верхівка коренеплоду починає виглядати з землі, трохи підгорніть її. Так морква не позеленіє і залишиться солодкою.Якщо дотримуватися цих простих порад, восени не доведеться рахувати морквини поштучно. Урожай буде таким, що вистачить і на борщі, і на салати, і на зимові запаси. А найприємніше — коли після збору врожаю мішки наповнюються один за одним, а морква радує не лише розміром, а й смаком