Нам всім дається той хрест, який ми зможемо понести. Мудра притча про те, чому ніколи не можна скаржитися на свою долю

Духовна скарбничка

Одного разу невдоволена своїм життям людина запитала Бога: “Чому у мене така важка доля? Чому я маю нести свій хрест? Не можеш Ти дати мені легший шлях? Я втомився від повсякденних труднощів!”

Після цього вона побачила сон, де була серед групи людей, кожен з яких несе свій хрест.

Вона втомилась і побачила, що її хрест довший за інших, тому вона зупинилась, відпиляла частину хреста і продовжила свій шлях.

Коли вона дійшла до кінцевої точки, побачила глибоку прірву, яка розділяла її та інших людей від місця Вічного Щастя. Інші люди знімали свої хрести, перекидали їх через прірву і переходили на інший бік, але вона не могла цього зробити через те, що її хрест був надто коротким. Вона гірко заплакала і сказала: “Ах, якби ж я знала раніше…”.

Після того, як вона прокинулась, вона більше не просила від Бога легшого шляху і зрозуміла, що нести свій хрест – це не прокляття, а боротьба зі злом, що є всередині кожного з нас. Кожен має свій хрест, який він може понести, і це є щоденним обов’язком на шляху до звільнення…

Важливо знати, що кожна людина має свої виклики та труднощі, і саме тому нам потрібно навчитися приймати свій хрест. Це не означає, що ми повинні страждати і не шукати способи полегшити наше життя, але ми повинні приймати свої обмеження та перешкоди як можливість для розвитку та зростання.

Нерідко, коли ми дивимося на життя інших людей, воно здається нам легким та простим, а наше власне життя складним та непокірним. Проте ми не можемо знати всіх деталей чужого життя, тому не можемо порівнювати його зі своїм. Кожна людина має свої виклики та труднощі, і саме тому нам потрібно зосередитися на своїх власних проблемах та шукати шляхи, як з ними боротися.

Кожному дається той хрест, який він зможе понести.

Rate article