З легким психічним захворюванням людина може проходити службу у тилу – займаючись паперовою роботою або ремонтуючи техніку.
З 25 серпня Міністерство оборони України змінило указ про ВЛК (військово-лікарські комісії), затвердивши новий Розклад хвороб, за яким оцінюється придатність до військової служби та впорядкувало проходження служби обмежено придатним.
Це означає, що відтепер обмежено придатних за “спірними статтями” визначатимуть придатними до служби у ЗСУ. А саме чоловіків із вірусними гепатитами, безсимптомним ВІЛ та хворобами психіки.
Сайт ТСН.ua з’ясовував, як саме це буде відбуватися і чи безпечно перебувати у війську, коли поруч знаходитиметься людина з вірусним гепатитом або з легким психічним захворюванням.
Мобілізація чоловіків з розладами психіки
Ми поцікавилися у ВЛК Деснянського району Києва, чи можуть бути мобілізовані чоловіки, які мають легкі короткотривалі хворобливі прояви психічних розладів або інші психічні захворювання.
Фахівці кажуть, що згідно з Розкладу хвороб, в залежності від статті, особа може визнаватися обмежено придатною, непридатною або такою, що потребує лікування. Тобто, в залежності від того, яка саме психічна хвороба у людини – ВЛК буде приймати відповідне рішення, після проходження особою медичного обстеження.
“Це може бути деменція, шизофренія або якісь інші депресивні стани. Все залежить від того, з якою хворобою прийшов до нас військовозобов’язаний. У будь-якому випадку, кожне захворювання визначається індивідуально, після проведення детального медичного огляду пацієнта. Тому дати чітку відповідь – зможуть вони нести службу, чи ні, відповісти одразу неможливо. Все залежить від того, на що саме страждає людина і що буде виявлено після обстеження. Люди можуть страждати психологічними розладами з дитинства, або, наприклад, набути це захворювання вже у дорослому віці. Все це мають з’ясовувати фахівці. Крім цього, ВЛК у своїй роботі керується наказом МОЗ №402 від 14.08.2008 та наказом Міністерства оборони України № 490 від 18.08.2023″, – розповідає сайту ТСН.ua Тетяна Шевченко, юристка КНП “Консультативно-діагностичний центр” Деснянського району.
У десант не візьмуть
Обговорюючи тему призову на військову службу осіб з психічними розладами, люди хвилюються, що така особа може ще більше постраждати під час ворожих обстрілів або запанікувати, і відкрити вогонь по своїх.
“Коли людині ставлять діагноз – той, чи інший психічний розлад, і визначають ступінь придатності до військової служби, то у висновку ВЛК комісія пише, що особа придатна або непридатна проходити службу у певних видах військових формувань. Наприклад, може бути виключення, що військовозобов’язаний не може проходити службу у десантних військах або у ВМС. Це обов’язково вказується у рішенні ВЛК – така людина не може проходити службу в таких-то родах військ. І вже на підставі цього висновку, коли людина пройшла ВЛК, військкомат на основі цього рішення вирішує до якої саме частини направляти мобілізованого для проходження служби. З легким психічним захворюванням людина може проходити службу, наприклад, у тилу – займаючись паперовою роботою, або знаходитися поруч з зоною бойових дій – ремонтуючи техніку. Але при цьому не приймати участь безпосередньо у бойових діях”, – пояснює сайту ТСН.ua Юрій Менджерес, голова ВЛК Деснянського району.
Туберкульоз та гепатит
У ВЛК зазначають, що до війська можуть бути мобілізовані чоловіки, які хворіли на туберкульоз або вірусний гепатит.
“Якщо туберкульоз був клінічно вилікуваний, то така людина не несе жодної загрози для оточуючих, та й сам військовослужбовець може служити без шкоди для власного здоров’я. Стосовно вірусного гепатиту з незначним порушенням функцій, то тут, знову ж таки, у нас є розподілення гепатитів – А, В, С, D і Е. Тому все залежить від перебігу хвороби і кожен діагноз вивчається індивідуально з відповідним ухваленням рішення ВЛК“, – зазначає Тетяна Шевченко.
Служитимуть з безсиптомною ВІЛ-інфекцією
Також нам пояснили щодо мобілізації чоловіків з безсимптомним ВІЛ. Адже під час бойових дій людина може отримати поранення і є ризик, що можуть інфікуватися інші військовослужбовці, особливо під час транспортування пораненого або переливання крові в умовах шпиталю.
“Коли військовозобов’язані направляються на ВЛК, вони зобов’язані здавати кров на виявлення ВІЛ-інфекції. Якщо у такого чоловіка чи жінки підтверджується хвороба, то у медичних документах робиться відповідна помітка від ВЛК. Якщо особу мобілізують з таким діагнозом, то питання переливання крові, вирішуватиметься безпосередньо медичною військовою частиною, де людина буде проходити службу. Якщо ж така людина отримає поранення, то це вже зона відповідальності військових медичних частин. В даному випадку ВЛК виступає як проміжна ланка між військкоматами та безпосередньо армією. Військово-лікарська комісія визначає, чи є у людини захворювання і якщо воно є, то чи підлягає така людина мобілізації. Далі – це зона відповідальності безпосередню військкомату чи військової частини”, – розповідає Юрій Менджерес.
До речі, законодавчо строки проходження ВЛК взагалі не встановлені. Мінімальний термін проходження, якщо немає черг – мінімум місяць. А якщо з’являються черги, цей строк може розтягнутися на два місяці. Військовозобов’язані здають аналізи, роблять флюорографію, проходять медичні огляди.
Що кажуть експерти
Олег Рубан, заслужений лікар України вважає, що мобілізація до війська обмежено придатних – це достатньо правильне рішення.
“Якщо казати про осіб, які є безсимптомним носіями ВІЛ – це цілком здорові люди. А щодо небезпеки при переливанні крові, то це вже інші заходи. Військові лікарі будуть брати це до уваги та ухвалювати рішення виключно в кожному випадку. Інформація про це буде вказана в особистих даних військового. Я гадаю, що це повністю обґрунтоване та правильне рішення прийняте під час військового стану”, – розповідає сайту ТСН.ua Олег Рубан, заслужений лікар України, кандидат медичних наук з епідеміології вірусних гепатитів та ВІЛ-інфекції.
Він вважає, що не буде проблем і з людьми, яких мобілізують з вірусними гепатитами і клінічно вилікуваним туберкульозом.
“Такі люди є мінімальним ризиком для інфікування оточуючих, а в період ремісії – це повністю здорові люди. Вони не становлять загрозу для оточуючих. У кожній військовій частині є лікар, і він має пильнувати за людьми з таким хворобами, а при загостренні ситуації – військових будуть відправляти у тил або на інше місце служби”, – додає Олег Рубан.
