Курс долара в Україні перевищив позначку в 40 гривень. Що стало тому причиною, які тут підводні камені та чого чекати далі – розбирався фінансовий редактор РБК-Україна Руслан Кисляк.
Що стало причиною падіння гривні
Що примушує НБУ девальвувати гривню
Українська національна валюта б’є курсові рекорди, а точніше – пробиває дно. Психологічне. Ще в п’ятницю, 24 травня, офіційний курс гривні відчутно не дотягував до 40. А вже в понеділок, 27 травня, сягнув 40,1153 гривень за долар, втративши з п’ятниці одразу 19 копійок на доларі. На готівковому банківському ринку середній курс продажу долара сягнув позначки 40,5 гривні. Курс продажу на міжбанківському валютному ринку досяг значення 40,31.
Джерело: НБУ
Що стало причиною падіння гривні
Національний банк України традиційно компенсує підвищений попит на іноземну валюту на міжбанківському ринку за рахунок інтервенцій, тобто продаючи валюту банкам зі своїх резервів. Тим самим регулятор знижує тиск на курс гривні і тримає офіційний курс на бажаному для нього рівні.
До минулої п’ятниці включно НБУ не давав гривні шансів просісти нижче позначки 40. Але в п’ятницю щось трапилось – і регулятор вирішив, що пора гривню відпускати в плавання по новому курсовому коридору. Виглядає так, що віднині офіційний курс коливатиметься в діапазоні 40 – 41 гривень за долар. До певного часу.
Примітно, що минулого тижня об’єми продажу валюти НБУ на міжбанку досягли свого максимуму за понад місячний період – 684 млн доларів. Це могло би опосередковано свідчити про високий клієнтський попит на валюту того тижня, для задоволення якого буцімто витратився регулятор. Але цікаво те, що чистий клієнтський попит минулого тижня якраз знизився відносно попереднього тижня, зазначає фінансовий аналітик Андрій Шевчишин. Так, згідно доступних даних за понеділок – четвер, 20-23 травня, середній чистий клієнтський попит на міжбанку склав тоді 21,2 млн доларів. Тоді як тижнем раніше попит сягав 24 млн доларів.
Відповідно, доходить висновку він, стрибок девальвації сформували НЕ клієнтські операції, а якісь інші – наприклад, військові. Можливо, Нацбанк профінансував їх своїми інтервенціями.
Про відсутність дисбалансів на валютному ринку, які би тиснули на курс гривні, говорить і Юрій Крохмаль, керівник служби продажу казначейських продуктів банку “Авангард”.
“Статистика ринку, що регулярно оприлюднюється регулятором, наразі не говорить про те, що дисбаланс збільшується, і гривня відчуває підвищений тиск”, – констатує він.
То чому ж дешевшає гривня?
Опитані РБК-Україна учасники фінансового ринку сходяться на думці, що єдиною, принаймні головною причиною чергового етапу девальвації гривні є, ні багато ні мало, “політичне” рішення НБУ, час якого (рішення) настав. Тож маємо справу з контрольованою регулятором девальвацією національної валюти – рівно в тих межах, які визначає центробанк.
Але, звичайно, НБУ приймає подібні рішення не “зі стелі”, а виходячи з широкого макроекономічного контексту.
Що примушує НБУ девальвувати гривню
Андрій Шевчишин нагадує, що девальваційному стрибку, зокрема, передували заяви міністра фінансів Сергія Марченка щодо дефіциту коштів державного бюджету для фінансування оборонних потреб на суму близько 5 млрд доларів, а також згадки про відсутність домовленостей з міжнародними партнерами щодо фінансування на 2025 рік в умовах продовження бойових дій.
Тож поточна девальвація може розглядатися як додатковий інструмент фінансування дефіциту бюджету через зростання надходжень від митниці та інших зборів, прив’язаних до валюти. Ну і, напевно, є розуміння, що для імпортерів ця девальвація не стане несподіванкою, оскільки ті закладають в ціни курс долара 42+.
Не виключає співрозмовник РБК-Україна і того, що на позицію НБУ по курсу гривні могли вплинути рекомендації міжнародних партнерів, зустрічей з якими протягом останнього тижня вистачало у вітчизняних урядовців. Тут можна згадати і старт роботи місії МВФ щодо чергового перегляду програми фінансування EFF, і зустріч міністрів фінансів країн G7, де був присутній і український міністр.
Очільник центробанку Андрій Пишний напевно знає, що робить (фото: Getty Images)
Чи міг вплинути на рішення НБУ трохи девальвувати гривню загальний курс регулятора на валютну лібералізацію? Андрій Шевчишин вважає, що – ні. Хоча б тому, що підвищеного попиту на валюту наразі не спостерігається. Але, можливо, регулятор пішов на такий крок так би мовити “на випередження” – в очікуванні зростання попиту.
А от Юрій Крохмаль із банку “Авангард” вважає валютну лібералізацію та послаблення валютних обмежень з боку НБУ суттєвим фактором, який міг стимулювати регулятора девальвувати гривню в очікуванні можливого росту попиту на валюту.
До слова, зазначає співрозмовник РБК-Україна, учасники ринку вже давно очікують послаблення гривні, з огляду на макроекономічну динаміку в країні.
А ще, додає керівник аналітичного департаменту інвесткомпанії Concorde Capital Олександр Паращій, не варто забувати про тривале погіршення торгівельного балансу країни через масу причин в умовах війни, зокрема через падіння експорту агропродукції та збільшення імпорту електроенергії. Все це, безумовно, тисне на курс гривні. І НБУ просто вимушений поступово девальвувати національну валюту.
Що буде далі з гривнею
Поточне ослаблення гривні, сходяться на думці опитані РБК-Україна експерти і учасники фінансового ринку, є природньою корекцією курсу гривні в бік рівноважного рівня. Вірогідно, українці й надалі спостерігатимуть поступовий тренд на знецінення гривні, але у форматі помірної, керованої волатильності та в обмежених обсягах. Це дозволить зберігати привабливість гривневих активів для населення та бізнесу і не підігріватиме девальваційні настрої.
Схоже, гривня поволі перебралася в новий курсовий діапазон – 40-41 за долар. Саме в цьому коридорі найближчим часом відбуватимуться курсові коливання. А з часом, можливо, девальвація продовжить свій рух до нових рубежів. Але строго під контролем НБУ, в межах нової реальності, яка виникатиме.
При підготовці матеріалу використовувалась статистика Національного банку України, коментарі експертів та учасників фінансового ринку України, власна аналітика РБК-Україна.
