Садиба Усиків знаходиться у козацькому селищі на Сумщині. Саме там вони жили з діда-прадіда й звідти родом й батько українського чемпіона. Батька Олександра вже багато років, як нема, але спортсмен свої перемоги присвячує саме йому.
Як виглядає батьківська хата Олександра Усика та де саме жили діди та прадіди українського чемпіона, розповідає РБК-Україна (проєкт Styler) з посиланням на Gazeta.ua.
Де знаходиться козацьке село Усиків
Тато українського боксера Олександра Усика родом з села Терни на Сумщині. Він помер влітку 2012 року – відразу після перемоги сина на Олімпійських іграх в Лондоні. Але свою перемогу 18 травня над британцем Тайсоном Ф’юрі, Олександр також присвятив батькові та звернувся з рингу до покійного Олександра Анатолійовича: “Батьку, ми це зробили!”. І заплакав.
У багатьох інтерв’ю Усик згадує батька і вказує, що саме він його колись привів у бокс.
Село Терни розташовані за 90 км від Сум. Його заснували у 1643 році й першими туди переселилися п’ять сімей. Жили там переважно козаки, які були організовані в сотню і підпорядковувалися Сумському полку.
На початку Першої світової війни Терни були аграрно-промисловим селищем. Там працював цегельний та цукровий заводи, ферми, конюшня. Населений пункт стрімко розвивався і населення росло. Зараз у Тернах проживає близько 3 тисяч людей.
Вперше про то, що батько Олександра Усика родом з Тернів, місцеві дізналися у 2010 році. І згодом Олександр це підтвердив в одному з інтерв’ю. А у 2018 в селі почали називати Усика земляком, коли він забрав чотири пояси та став чемпіоном світу в першій важкій вазі.
Відтоді краєзнавець Володимир Богатир, якій працює в тернівському відділі культури та завідує історико-краєзнавчим музеєм, почав ретельно досліджувати інформацію та піднімати архіви селища. І він виявив, що у Тернах проживає 16 родин з прізвищем Усик.
Що відомо про родину Усиків (фото: Лілія МИЦКО)
Що вдалося взнати про пращурів Усика
Разом з колегами по музею та односельчанами він почав досліджувати родовід Усика та шукати інформацію про його пращурів. Спочатку він не міг зрозуміти, хто ж з односельчан міг бути родичем боксера, а тоді він знайшов фото Олександра в інтернеті та порівняв їх зі старими фото радянських часів. І виявилося, що його родичем був Григорій Григорович Усик, він був його двоюрідним дідом.
Обоє чоловіків мають схожі риси обличчя, а у записі під портретом в книзі йдеться, що Григорій Усик працював електриком на місцевому цукровому заводі з 1951 року. Брав активну участь в громадській діяльності та отримував нагороди за сумлінну працю.
Книгу пошани з фото краєзнавець знайшов всього пів року тому. І Григорія Григоровича вже давно не було в живих. Тоді він почав шукати, де жила родина. У переписі населення в 1942 році, який вела німецька окупаційна влада у старому шкільному зошиті, знайшлася уся родина Усиків – прадід Григорій Аврамович, його дружина та четверо синів. Коли це знайшли, то стало зрозуміло, де ж була родинна хата Усиків.
Ще в одній книзі пошани збереглося фото Григорія Аврамовича, і було вказано, що чоловік народився 1905 року в Тернах.
У самому селищі батька боксера Олександра Анатолійовича ніхто особисто не знав. Тут жив та помер тільки його двоюрідний брат Григорій. Місцеві кажуть, що спогадів обмаль, бо чоловік виїхав з родиною з Тернів ще у дитинстві.
Пращури Олександра Усика (фото: Лілія МИЦКО)
Що відомо про батька Усика
Олександр Усик-старший народився у 1962 році. Точну дату від’їзду ніхто не знає. Місцеві припустили, що це було в 1967-1968 роках. Бо тоді селище було перенаселено – близько 12 тисяч людей. Роботи усім не вистачало, люди масово їхали в інші міста. Переважно – в Суми, Маріуполь та Київ.
Усик-старший з батьками переїхав на Чернігівщину. У молодості він займався боксом, був військовим та пройшов війну в Афганістані. Згодом почав працювати в охороні на будівництві в Криму. Саме там він у 1984 році познайомився з майбутньою дружиною Надією. А за три роки в них народився син – майбутня зірка України.
Батько боксера родом з Сумщини, мати – з Чернігівщини, але сім’я залишилися жити в Криму. Родинний будинок Усиків в Тернах дивом зберігся. І краєзнавцям вдалося його відшукати.
Дворище, на якому стоїть їхній будинок, купили ще в 1990-х. Власники поставили на землі нову хату, але старий дім Усиків залишили. Нині господарів там немає, бо вони переїхали до столиці.
Шкільний бібліотекар Олександр Яловець згадує Григорія Григоровича: “Він був старшим від мене. Разом працювали на сахарному заводі. Але якщо до інших я міг підійти та поспілкуватися, то він був такий весь поважний. Займався баскетболом і мав великий зріст. Теж з оселедцем ходив. А хто у ті часи таку зачіску робив?”.
Він додав, що попри свою поважність Григорій Усик був товариською людиною, любив пожартувати, провести час з друзями, брав участь у баскетбольних турах. Його родина жила скромно, але не бідувала.
Батьки Олександра Усика (фото: Трибуна)
У якому стані зараз будинок родини Усиків
Подивитися на будинок всередині не можна – це приватна власність. Краєзнавець сказав, що звели його десь у 1960 роках, коли Терни перебудовувалися: “Як зроблять музей Усика тут, то і дізнаємося, що там всередині”.
Зараз у Тернах живе близько 2,5 тисяч людей. Усі великі підприємства зачинені, тому роботи майже немає. Люди працюють у школі, магазинах, фермерських господарствах або їздять у сусідні міста. Щогодини курсує транспорт до обласного центру.
За 40 кілометрів – кордон з Росією. В перший день повномасштабного вторгнення в Терни заїхали ворожі танки. Місцеві готувалися чинити спротив, формували територіальну оборону. Але окупанти людей не чіпали, їхньою ціллю були Суми.
З початком війни з Тернів почали виїжджати люди. Хтось боїться окупації, а більшість молодих чоловіків – мобілізували на фронт. А ще місцеві звикли до постійних вибухів.
Бій Усика дивилися усі. Зранку всюди тільки й розмов було – про перемогу українського боксера. На наступний день в Тернах був футбол вранці. Всі прийшли невиспані, але щасливі.
Будинок родини Усиків (фото: Лілія МИЦКО)
