Користь сала.
Шматочок сала з часничком на житньому хлібі проходить через живіт, опускається в дванадцятиперсну кишку (жири переварюються в ній).
Щоб переварити наш шматочок сала, в дванадцятиперсну кишку з жовчного міхура поступає коктейль ліпаз під назвою жовч. Печінка виробляє його. І сало переварюється.
Проте опісля жовчний міхур порожній і печінці треба зробити нову жовч! А з чого? З жовчних кислот, котрі, в свою чергу, виробляються печінкою з холестерину.
Таким чином, шматочок сала зменшує рівень холестерину в крові, надає почуття вгамування голоду та стимулює імунітет. Норма 20-30 грам сала за день.
Крім того, сало містить величезну кількість арахідонової кислоти, яка є частиною клітинних мембран та основним ферментом серцевого м`яза і приймає участь у ліпідному (жировому) обміні.
Кислоти, що містяться в салі, мають жовчогінний ефект та допомагають утворенню в печінці “гарного ” холестерину і розщепленню ” поганого ” холестерину.
Також в салі міститься олеїнова монокислота, яка захищає клітинні стінки печінки та нирок від оксидів та запобігає розвитку атеросклерозу.
Для прикладу, в Німеччині сало входить в дієти для пацієнтів з серцевими захворюваннями.
Але є одне застереження: мова йде не про копчене чи варене сало. Тільки про солоне сало з ринку.
Сало, до речі, не бере багато солі, яка тільки додає смаку. А з часником в ньому багато селену і кверцетину – додаткова профілактика атеросклерозу.
До речі, сало містить до 40 % ненасичених жирних кислот, майже як червона риба!
А поліненасичені жирні кислоти – це ясний розум.