Львівський апеляційний суд постановив поновити Ірину Фаріон на посаді професорки кафедри української мови Інституту гуманітарних та соціальних наук Національного університету “Львівська політехніка”. Крім того, на користь науковиці має бути стягнуто “середній заробіток за період вимушеного прогулу”.
РБК-Україна розповідає, що відомо про рішення апеляційного суду та реакцію Фаріон на нього, коли й за що саме звільнили професорку, а також що варто знати про її життєвий шлях і скандали.
Що саме постановив апеляційний суд
У середу, 29 травня, відбулось засідання Львівського апеляційного суду у справі скандально відомої професорки Ірини Фаріон.
Адвокат науковиці закликав суд задовольнити апеляційну скаргу в повному обсязі та скасувати рішення суду першої інстанції. Натомість представник “Львівської політехніки” наголосив, що рішення Галицького районного суду є законним і його варто залишити без змін.
“Враховуючи те, що Ірина Фаріон – науково-педагогічний працівник, вона виконує виховні функції. За висловлювання про російську мову серед військовослужбовців університет ухвалив рішення про звільнення. Те, що зазначають в апеляційній скарзі – це виключно їхня позиція і їхнє бачення розвитку події”, – наголосив керівник юридичного відділу “Львівської політехніки” Андрій Мороз.
Водночас професорка наголосила, буцімто позиція відповідача – “позиція людини, яка топчеться по закону брутально і нікчемно, виконує політичні замовлення і робить при цьому “гарну міну”.
Вона додала: якщо суд ухвалить рішення не на її користь, наступним кроком буде Верховний суд.
Перемога приємна кожному (фото: facebook.com/farioniryna)
За підсумками дебатів суд вийшов до нарадчої кімнати. Дещо згодом він повернувся й було оголошено вирок – апеляційну скаргу на рішення Галицького районного суду міста Львова задовольнити частково:
- поновити Фаріон Ірину Дмитрівну на посаді професора кафедри української мови НУ “Львівська політехніка” з 24 листопада 2023 року
- стягнути з НУ “Львівська політехніка” на користь Ірини Фаріон “середній заробіток за час вимушеного прогулу” за період з 24 листопада 2023 року по 29 травня 2024 року – в розмірі 123 тисячі 927 гривень 27 копійок
- стягнути з НУ “Львівська політехніка” судовий збір у розмірі 5 782 грн 17 копійок
Варто зазначити, що постанова апеляційного суду може бути оскаржена у Верховному суді. Представник “Львівської політехніки” повідомив, що очікує на повний текст рішення суду, після чого відбудеться аналіз наступних кроків.
Чи планує Фаріон повертатись у “Львівську політехніку”
Ірина Фаріон після оголошення рішення суду наголосила, що вона – щаслива, що “право існує окремо від політики”
“Це означає, що ми рухаємося в правильному напрямку. Не йдеться про мене, йдеться про те, щоби працювали закони, щоби ніхто не дозволяв собі під тиском зверхників ці закони змінювати”, – додала вона.
Крім того, професорка подякувала колегії суддів “за обґрунтоване рішення”.
На запитання представників ЗМІ, чи планує науковиця повертатись на роботу у “Львівську політехніку”, вона відповіла: “Я думаю над тим“.
“Є дуже багато сил, які хотіли б, щоби я не повернулася в політехніку. А мені дуже подобається йти проти сил, яким я не подобаюся”, – зауважила жінка.
Чи повернеться професорка до викладання – поки що невідомо (фото: facebook.com/farioniryna)
Коли й чому звільнили скандальну професорку
5 листопада 2023 року вийшов ефір програми “Рандеву з Яніною Соколовою” за участі Фаріон, яка жорстко розкритикувала російськомовних українських військових (зокрема з Третьої штурмової бригади, створеної на базі добровольчого формування “Азов”). Філологиня заявила, зокрема, що не може назвати російськомовних військовослужбовців українцями.
Пізніше мовознавиця опублікувала допис у своїх соцмережах, в якому заявила, що “воювати за Україну – не заслуга, а обов’язок” й назвала російськомовних захисників “москворотими”.
Після цього командир полку “Азов” жорстко “розніс” Фаріон російською мовою, а Пташка з “Азовсталі” припустила, що освітянка – “проект Кремля”.
Натомість професорка обізвала Пташку “подругою Медведчука”.
7 листопада на одному з корпусів університету, де викладала Фаріон, з’явилися листівки на адресу мовознавиці: “Фаріон – геть з політехніки”, “Чому в політесі досі працюють паплюжники честі українських воїнів?” тощо.
Водночас омбудсмен Дмитро Лубінець на тлі заяв науковиці звернувся до відповідних органів “щодо перевірки зазначеної інформації та вжиття відповідних заходів реагування”.
15 листопада стало відомо, що Фаріон звільнено з посади викладача кафедри української мови Національного університету “Львівська політехніка” – на тлі відкриття проти неї кримінального провадження за низкою статей.
Того ж дня наказ про звільнення Фаріон погодив ректор Львівської політехніки Юрій Бобало.
Міністр освіти й науки України Оксен Лісовий також підтвердив інформацію щодо звільнення професорки й зауважив, що в Україні студенти є рушієм змін та трансформацій.
“Позиція міністерства незмінна – людям, які не розділяють цінності гідності та не відчувають поваги до воїнів, немає місця в системі освіти. Сподіваюсь, СБУ у межах відкритого кримінального провадження дасть справедливу оцінку висловам та діям вже колишньої викладачки “Львівської політехніки”, – наголосив він тоді.
Основне про життя й скандали Ірини Фаріон
Ірина Фаріон народилась 29 квітня 1964 року в місті Львів у родині бібліотекарки Ярослави Степанівни та слюсаря Дмитра Івановича Фаріонів.
15 вересня 2015 року вона захистила докторську дисертацію на тему “Суспільний статус староукраїнської (руської) мови у XIV-XVII ст.”.
Науковий доробок Фаріон нараховує сім монографій, посібник, три монографії у співавторстві, понад 150 наукових статей та праць іншого характеру.
Крім того, вона – лауреат премій імені Олекси Гірника, імені Бориса Грінченка, імені Дмитра Нитченка та імені Івана Огієнка.
Ірина Фаріон – неоднозначна особистість (фото: facebook.com/farioniryna)
Від 2005 року Фаріон є членом Всеукраїнського об’єднання “Свобода”, входить до складу політичної ради партії.
На виборах до Львівської обласної ради 2006 року була обрана депутатом Львівської обласної ради, заступником голови комісії з питань освіти та науки.
З кінця 2012 року до осені 2014 року Фаріон була депутатом Верховної Ради VII скликання від “Свободи”.
На тлі активної публічної діяльності та чіткої громадянської позиції Фаріон регулярно втрапляє у скандали й, м’яко кажучи, неприємні ситуації.
Спираючись на радикальне мислення вона публічно виступає на захист пам’яті Степана Бандери, чистоти української мови, єдності українського сходу та заходу. Водночас її заяви та пропозиції неодноразово обурювали громадськість і викликали широкий резонанс у ЗМІ.
Так, 19 лютого 2010 року в межах акції “Утверджуймо державну мову!” Фаріон проводила заняття в одному з дитсадків Львова, присвячене проблемі національної ідентичности. Під час спілкування з присутніми, мовознавець в різкій формі засудила “зросійщення українських імен”. Розміщення відеозапису з її виступом в мережі сколихнуло суспільство й викликало неоднозначні відгуки.
Так званий “нардеп”-регіонал Вадим Колесніченко звернувся до Генерального прокурора з проханням притягнути професорку до кримінальної відповідальности за статтею 161 Карного кодексу (щодо дискримінації дітей за мовною та національною ознакою), а Українська народна партія засудила виступ Фаріон як провокацію проти української мови.
У 2013 році розгорівся скандал за участі Фаріон та журналіста закритого нині пропагандистського телеканалу ZIK Остапа Дроздового. Тоді викладачка заявила, що влада взяла курс на “повну монополізацію засобів масової інформації”, згадавши при цьому й колектив телеканалу.
У листопаді 2017 року в прямому ефірі телеканалу “112” конфлікт на тлі розмови про українську мову стався між Фаріон і журналістом Дмитром Гордоном. Останній навіть припустив, що пані Ірина може бути агентом ФСБ Росії й запропонував їй пройти поліграф-тестування.
Гарна усмішка не може приховати гостроту мови (фото: facebook.com/farioniryna)
У 2018 році мовознавиця розповіла, як потрібно поводитися з російськомовними. У своєму Facebook вона написала, зокрема, що “якби українці просто ногою давали в щелепу кожному москворотому, то війна стала б перемогою давно”.
У жовтні 2022 року екс-нардепка в інтерв’ю Наталі Влащенко неоднозначно (на думку низки осіб) прокоментувала ситуацію з російськомовними військовими. Вона зауважила зокрема, що такі є й серед звільнених із полону азовців та наголосила, що українську мову слід учити.
У контексті розмови пролунало таке речення: “Тепер їх з полону визволили слава Богу не всіх залишається 80% у полоні”. Дехто трактував цю фразу нібито радість Фаріон, що не всіх захисників Маріуполя визволили з полону.
26 січня 2023 року професорка у черговому інтерв’ю вкотре заявила про причиново-наслідковий зв’язок подій у Маріуполі та відповідальність за голосування на виборах. Тоді Генпрокуратура направила заяву одного маріупольця про можливе порушення закону щодо заперечення російської агресії до прокуратури Львівської області, а та – до СБУ Львівської області з дорученням про початок досудового розслідування.
Вже після звільнення з “Львівської політехніки” Фаріон назвала міністра освіти “неуком”, а своїх студентів – “збродом”.
Наприкінці січня 2024 року вона назвала Львів “містом диверсантів” і наголосила, що українці, які спілкуються “московським язиком” – “ущєрбні люди”.
У лютому поточного року вона знову не стрималась і публічно образила переможниць Нацвідбору на Євробачення 2024 alyona alyona і Jerry Heil, назвавши виконавиць “баберами з гібридним виттям”.
