Економічне бронювання: що відомо про ініціативу

В Україні від 18 травня набуде чинності новий закон про мобілізацію, що не на жарт “робить нерви” не лише військовозобовязаним, а й їхнім родинам та навіть роботодавцям. Адже наразі нардепи працюють над ще одним документом, який може спустошити кишені як пересічних українців, так і власників бізнесу. Йдеться про так зване економічне бронювання. Принцип простий – воюй або плати. Стало відомо, що оборонний комітет Верховної Ради розглядає дві моделі економічного бронювання. Наразі з цього питання ведеться жвава дискусія.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що уряд розробляє новий механізм бронювання, де критерієм стануть сплачені податки або зарплати працівників.

ТСН.ua розбирався в деталях ініціативи економічного бронювання, його плюсах і мінусах, а також торкнувся морально-етичної складової цього питання.

Дві моделі економічного бронювання

Народні депутати запропонували дві моделі бронювання “за гроші”, кожна з яких має свої плюси й мінуси.

Перша модель:

• забронювати працівників може будь-який роботодавець;
• кількість заброньованих працівників має бути обмежена;
• заброньований працівник має зарплату понад 35 тис. грн, з якої сплачуються всі податки.

 Друга модель:

• всі компанії отримують квоту на заброньованих працівників незалежно від їхньої зарплати;
• керівник компанії самостійно вирішує, кого необхідно забронювати;
• за кожного заброньованого працівника компанія щомісяця сплачує додатковий збір у розмірі 20 тис. грн.

У Верховній Раді розглядають другий варіант як більш прийнятний, тому що окремий додатковий збір за заброньованих працівників буде простіше розрахувати й контролювати.

Депутати пропонують встановити квоту на економічне бронювання в розмірі від 10% до 50% від загальної кількості співробітників компанії.

На YouTube-каналі ТСН можна переглянути за цим посиланням відео: ВОЮЙ АБО ПЛАТИ! В Раді придумали ДВА ВАРІАНТИ економічного бронювання від мобілізації!

Кого бронюватимуть без обмежень

Уряд вніс зміни до Порядку бронювання військовозобов’язаних. Працівників критично важливих підприємств ПЕК та ІТ бронюватимуть без обмежень. Про це йдеться в постанові від 14 травня.

Зазначається, що військовозобов’язані працівники підприємств паливно-енергетичного комплексу, перелік яких затверджується Міненерго, та підприємств, які надають електронні комунікаційні послуги, що визначені Мінцифри критично важливими, підлягають бронюванню незалежно від військового звання, віку та військово-облікової спеціальності. До цих підприємств не застосовуються обмеження щодо кількості військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню.

Крім того, підлягають бронюванню працівники підрядних організацій, які здійснюють будівництво, ремонт, відновлення, виготовлення та/або постачання обладнання, надають послуги, проводять інші інженерно-технічні заходи для забезпечення безперебійного функціонування об’єднаної енергетичної системи та газотранспортної системи України.

Що кажуть експерти

Адвокат приймальні Української Гельсінської спілки з прав людини Роман Лихачов зазначив, що у другій моделі економічного бронювання є певні “підводні камені”. Якщо вибір працівників, яких буде заброньовано від мобілізації, залежатиме лише від керівника компанії, це може стати основою для спекуляцій. Крім того, юрист не виключає варіант, коли компанії штучно роздуватимуть свій штат, щоб збільшити квоту на бронювання.

На думку інвестиційного банкіра Сергія Фурси, держава передусім має бути ефективною. А в ефективній державі всі воювати не можуть – хтось повинен забезпечувати функціонування економіки. Визначати, де людина потрібніша – на фронті чи в тилу, необхідно без прив’язки до персоналій, професії, місця проживання чи інших неекономічних причин. “З погляду ефективності держава зацікавлена в тому, що чим більше людина сплачує податків, тим більшою буде ймовірність того, що вона буде не на фронті, а в тилу”, – додав Фурса.

Членкиня комітету ВР з питань економічного розвитку Галина Янченко повідомила, що наразі згоди з цього питання між законодавцями досі немає. Тому складно сказати, яку саме модель економічного бронювання впровадять і коли нарешті це станеться. Наразі різні варіанти та їх комбінації обговорюються між Верховною Радою, Кабміном та Офісом президента.

“Насправді по-хорошому ці всі процеси можна й за місяць закінчити, якщо буде згода всіх сторін і якщо не буде жодних гойдалок з боку популістичних сил, які завалять усю роботу і просто захочуть нажити собі якісь політичні бали”, – каже нардепка.

Морально-етична проблема економічного бронювання

Ідея бронювання “за гроші” викликала бурхливу реакцію в суспільстві та побоювання, що воюватимуть лише бідні, а багаті просто відкупляться від мобілізації.

Проте адвокат Роман Лихачов вважає, що питання нерівності між бідними й багатими існувало до війни та існуватиме незалежно від економічного бронювання. І обов’язок держави полягає не в тому, щоб шукати справедливість, а в тому, щоб знайти баланс між справедливістю і забезпеченням бюджету.

Інвестиційний банкір Сергій Фурса зазначив, що саме економічне бронювання дозволить зробити мобілізацію справедливішою.

“Якщо одна людина платить податки, а інша уникає їх сплати? Ми ж знаємо, що дуже багато людей в Україні працюють неофіційно і сплачують мало податків. Чи є це справедливо? Напевно, ні. Тому тоді такі критерії через оподаткування одразу показують справедливість”, – зазначив він.

Лихачов додав, що можливість легально “відкупитися” від мобілізації дозволить людям бути корисними, навіть якщо вони не бажають воювати.

“Є люди, які однаково не збираються служити. Вони готові отримувати кримінальні справи, перепливати Тису, але служити однаково не хочуть. І змушувати їх щось робити якимось чином юридично досить важко”, – додає він.

Заступник командира 3-ї штурмової бригади, екскомандир полку “Азов” Максим Жорін переконаний, що ідея економічного бронювання узаконює принцип “війна для бідних”.

“Цей цирк навколо мобілізації досі триває. До законопроєкту таки збираються додати норму про бронювання для окремих категорій, зокрема для тих, хто заробляє від 35 тисяч гривень”, – зазначив він.

За словами Жоріна, нардепи замість того, щоб змінити підхід до рекрутингу та підготовки, вирішили узаконити принцип “війна тільки для бідних”.

“Зараз Україна стоїть перед дуже серйозними випробовуваннями на фронті. Через різні й***уті ініціативи та затягування процесу ми матимемо катастрофічну ситуацію”, – попередив військовий.

Що думають кияни про ідею економічного бронювання

Серед киян провели опитування, що вони думають про ідею економічного бронювання. Думки мешканців столиці розділилися: хтось схвалює таку ідею і каже, що платоспроможну людину не можна вилучати з “економічного фронту”, хтось вважає, що армія має бути добровільною – хто не хоче воювати, може відкупитися. А хтось переконаний, що не можна людей ділити на багатих і бідних, бо в такому разі це може стати “війною для бідних”. Усі опитані зійшлися на тому, що питання складне й неоднозначне:

• Я вважаю, що потрібне (економічне бронювання – ред.). Оскільки є люди, які можуть не працювати навіть, а є люди, які можуть платити великі податки. І якщо їх вилучити з економіки, то відповідно стан економіки погіршиться, особливо якщо це буде більш масова мобілізація. Тому це може бути проблемою для економіки… Але це питання дуже важке, оскільки не можна людей ділити на багатих і бідних, хто умовно може відкупитися, а хто не може… Тому рішення дуже складне, але я вважаю, що (економічне бронювання – ред.) потрібне.
• Я вважаю, що армія має бути добровільною: хто хоче, той іде воювати, а хто не хоче, може відкупитися якоюсь сумою. Це вже на розсуд кожного. Я знаю, що багато донатять людей, самовільно віддаючи більше. Але примушувати (іти в армію – ред.), мені здається, це погана ідея.
• Мабуть, потрібне (економічне бронювання – ред.). Якщо людина не хоче служити в армії, чи боїться, чи ще з якоїсь причини, то краще її туди не відправляти, щоб вона не заважала людям воювати.
• З одного боку, можливо, щось таке варто впроваджувати, з іншого боку, чи є це справедливим, гарним рішенням? Я не можу відповісти…
• Якщо чоловік не хоче воювати або не може – якісь там причини у нього є, потрібно, щоб хоча б щось він робив для держави.

Потрібна дискусія

Жодних рішень щодо економічного бронювання наразі не ухвалювалося. Але дискусія з цього приводу потрібна. Про це заявив перший заступник голови Верховної Ради Олександр Корнієнко в ефірі телемарафону.

“Я думаю, що нам треба просто цю дискусію провести. Тому що Давид Арахамія, коли це коментував, він чітко сказав, що йде дискусія, немає жодних зараз на столі законопроєктів, які б там пропонувалися в порядок денний чи були б на якомусь фінальному етапі. Це все ще буде обговорюватися якийсь час”, – сказав він.

За словами Корнієнка, ідея економічного бронювання – це питання суспільства та соціальної справедливості.

“Ми маємо всі разом, ті, хто відстоюють цю ідею, і ті, хто не підтримують, провести дискусію і дати відповідь на запитання, чи не трапиться так, що будуть броньовані лише ті, хто мають дохід, і ми додамо до всіх несправедливостей бронювання ще одну лінію розколу суспільства на багатих і бідних”, – додав він.

Водночас перший віцеспікер парламенту заявив, що є великий запит “у всіх бізнесменів і виробників, промисловості та у сфері послуг щодо того, як зберегти свої підприємства за відсутності робочих рух”.

“Тих професіоналів, які роками працювали на посадах, а зараз будуть вимушені воювати і не отримають бронь, тому що далеко не кожне підприємство зможе її отримати за оновленим законодавством”, – сказав він.

Корнієнко заявив, що потрібно проводити далі дискусію. Але зараз немає активних кроків до ухвалення рішень, “як це активно обговорюють у соцмережах”.

“Я думаю, що бронювання має бути справедливим, а от як воно буде реалізовуватися в різних напрямках, це вже питання більш практичне, яке під час дискусій можна вирішити”, – додав перший заступник голови Верховної Ради.