Як українські дрони опинилися в глибокому російському тилу, що таке законна ціль для України та на що впливають атаки, – у матеріалі РБК-Україна.
Активна атака російських нафтопереробних заводів розпочалася ще наприкінці літа 2023 року. Росіяни не одразу заявили про удари БПЛА, а більше обмежувалися словами про диверсії на НПЗ, внаслідок чого цехи спалахували, а виробництва виходили з ладу. 2 квітня стало відомо, що український дрон долетів уже до Татарстану, де вдарив по заводу, який виготовляє іранські дрони.
До весни 2024 атаки стали такими масовими, що в США навіть встигли заявити, що не підтримують удари по нафтовій промисловості Росії. В Україні водночас зазначили, що не користуються західною зброєю для атаки на НПЗ, а удари припиняться після того, як Росія перестане бити по енергосистемі України.
Ціль – “шахед”
2 квітня в місті Єлабуга, що знаходиться в Татарстані більш ніж за тисячу км від України, пролунав вибух – невідомий БПЛА долетів до корпусів заводу “Герань-2” і вибухнув, врізавшись у дах. Завод збудували нещодавно і на ньому виробляли іранські модернізовані “шахеди”. Також, за інформацією російських ЗМІ, дрон атакував гуртожиток студентів, які працювали на заводі.
Цієї ж ночі відбулася атака на НПЗ у Нижньокамську (також Татарстан). Пізніше джерело РБК-Україна у спецслужбах повідомило, що операцію з ударів у Єлабузі координувало Головне управління розвідки Міноборони України. Внаслідок атаки значно постраждали виробничі потужності заводу “Герань-2”. Ще один співрозмовник видання підтвердив, що удар по НПЗ у Нефтекамську спланували ГУР і СБУ.
За інформацією джерела, український далекобійний дрон потрапив до установки первинної переробки нафти, після чого там виникла пожежа. Потужність цієї установки – 8 млн. тонн нафти, а це – 2,6% від загальної річної переробки РФ на рік. Крім того, цей завод входить до п’ятого найбільшої НПЗ Росії.
Удар по заводу “Герань-2” у Єлабузі (фото: скріншот з відео)
Російські ЗМІ стверджують, що дрон, який атакував “Герань-2” та НПЗ – це UJ-22 Airborne українського виробника Ukrjet. UJ-22 Airborne – це український БПЛА, який вперше був представлений 16 червня 2021 року на міжнародній виставці озброєнь “Зброя та безпека – 2021”. Він може летіти до 14 годин на висоті до 6 тисяч км і переносити 20 кг вибухівки. Однак його максимальна дальність польоту становить 800 кілометрів. При цьому Єлабуга знаходиться на відстані понад 1200 км від України, якщо летіти по прямій.
Деякі так звані експерти з РФ також стверджують, що завод у Єлабузі атакував літак А-22, відзначаючи, як він точно заходить по траєкторії. Офіційно Україна не підтверджувала інформацію про те, що атаку здійснили спецслужби. Також невідомо, чим було здійснено удар.
У свою чергу, міністр цифрової трансформації Михайло Федоров в інтерв’ю Welt повідомив, що у 2024 році виробництво далекобійних дронів збільшилося вдесятеро.
“Більшість дронів, що атакували російські НПЗ, мають радіус дії від 700 до 1000 км, але зараз є моделі, які можуть пролетіти понад 1000 км”, – розповів Федоров.
Палаюча нафта
З початку повномасштабного вторгнення Кремля в Україну російські нафтопереробні заводи атакували більше 40 разів. У переважній більшості випадків бойові дрони досягали своєї мети. Незважаючи на спробу мінімізувати в очах громадськості масштаби збитків, російські Telegram-канали регулярно публікують резервуари, що горять.
За останні кілька тижнів безпілотники вразили заводи, що входять до топ-5 нафтопереробних підприємств РФ. До них належить Рязанський НПЗ, який був атакований у ніч на 13 березня трьома дронами. За інформацією Reuters, внаслідок атаки можуть простоювати близько 70% потужностей заводу.
За день до цього був атакований завод “Кірішінафторгсинтез”, що знаходиться в Ленінградській області. Він є другим найбільшим російським НПЗ і переробляє близько 17,7 млн тонн нафти. Про ушкодження нічого невідомо. Варто зазначити, що місто Кіріші знаходиться за 800 км від України.
Того ж дня дрони вдарили по НПЗ НОРСІ. Він займається переробкою 15,8 млн тонн нафти – це 5,8% від загального обсягу переробки. У Reuters повідомляють, що безпілотник пошкодив головну установку, що призвело до зупинки як мінімум 50% потужностей НПЗ.
Новошахтинський НПЗ (фото: Російські ЗМІ)
13 березня БПЛА вдарили по Новошахтинському заводу нафтопродуктів, який знаходиться за 150 км від лінії фронту на Луганщині. За повідомленням місцевої влади, на територію НПЗ упали уламки дрону. Вперше по заводу вдарили ще в червні 2022 року і з того часу були атаковані Іллінський, Афіпський та Туапсинський заводи у Краснодарському краї, а також НПЗ у Ярославлі та Волгограді.
Представник української розвідки Андрій Юсов повідомив, що на Новошахтинському заводі “відбулася низка подій”, пов’язаних із військовими об’єктами країни-агресора, тому він вважається законною ціллю України.
“Незважаючи на те, що йдеться про нібито Новошахтинський НПЗ, це військовий об’єкт, який використовується для постачання та забезпечення окупаційного угруповання в Україні”, – зазначив він.
Для захисту від подальших атак російські підприємства вже півроку активно закуповують засоби захисту – системи радіоелектронної боротьби. РЕБ замовила навіть Ангарська нафтохімічна компанія, яка знаходиться за 5 тисяч км від України. Купують в основному так звані “окопні” РЕБ – “Гарпун” та “Скворєц”. Деякі атаки вдається відбивати, але переважну більшість – ні. Це повязано з тим, що РЕБ неспроможні помітити всі типи безпілотників, якщо їх багато. Тому НПЗ відключають підсвічування вночі та зміцнюють резервуари.
Експерти відзначають, що дрони не здатні повністю вивести з ладу більшість російських НПЗ і таким чином обмежити або взагалі звести нанівець постачання горючих матеріалів на фронт. Але в цьому випадку йдеться про війну на виснаження. Крім того, виробництво дронів обходиться набагато дешевше, ніж відновлення нафтопереробних заводів.
Аналітики також стверджують, що для атак по виробництву Україна використовує дрони зі штучним інтелектом. За інформацією CNN, ШІ допомагає дронам орієнтувати та уникати РЕБ.
“Кожен літак має бортовий комп’ютер із супутниковими даними та даними про місцевість. Польоти визначаються заздалегідь з нашими союзниками, і літаки дотримуються плану польоту, що дозволяє нам вражати цілі з точністю до метра”, – розповіло джерело CNN, близьке до української програми безпілотників.
У той же час, експерт з війни з використанням безпілотників та штучного інтелекту Кріс Лінкольн-Джонс зазначив, що рівень “інтелекту” поки що дуже низький, оскільки технологія знаходиться лише на ранніх стадіях розвитку свого потенціалу.
Українські дрони (фото: Getty Images)
Варто зазначити, що з моменту повномасштабного вторгнення Росії в Україну та початку масштабної атаки на українську енергетику практично будь-який енергооб’єкт РФ – законна військова ціль України. Для успішної боротьби з окупантами на фронті необхідно зменшити запаси палива. Крім того, нафта є одним із головних товарів російської економіки. Якщо підірвати цю галузь, Росія матиме менше можливостей продовжувати фінансувати війну проти України, про що РБК-Україна повідомив співрозмовник у Силах оборони.
“Ми системно реалізуємо детально прораховану стратегію щодо зменшення економічного потенціалу РФ. Наше завдання – позбавити ворога ресурсів та зменшити потік нафтових грошей та палива, які РФ спрямовує безпосередньо на війну, на вбивства наших громадян”, – зазначив він.
Реакція Заходу
Коли атаки на НПЗ Росії стали регулярними та масовими, наприкінці березня видання Financial Times з посиланням на джерела написало, що США просили Україну більше не бити по російських нафтопереробних заводах. Нібито удари по НПЗ можуть призвести до зростання світових нафтових цін. Крім того, в черговий раз прозвучало побоювання щодо “ескалації” з боку Росії.
Видання зазначило, що у 2024 році ціни на нафту зросли на 15% – до 85 доларів за барель, це призвело до зростання вартості палива та збіглося з початком виборчої кампанії президента США Джо Байдена.
“Вашингтон також стурбований тим, що якщо Україна продовжуватиме завдавати ударів по російських об’єктах, у тому числі за сотню миль від кордону, Росія може у відповідь накинутися на енергетичну інфраструктуру, на яку покладається Захід”, – пише Financial Times.
26 березня на сайті Державного департаменту з’явилася заява від голови Метью Міллера. Він не став говорити про удари по НПЗ, але в цілому заявив, що США не підтримують українських атак по російських територіях.
“Я не говоритиму про конкретні розмови, але наша позиція від початку цієї війни завжди полягала в тому, що ми не заохочуємо і не підтримуємо завдання Україною ударів за межами її власної території”, — сказав Міллер.
НПЗ у Нижньокамську (фото: Getty Images)
Згодом на інформацію FT відповіли в українському уряді. За словами віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольги Стефанішиної, російські нафтопереробні заводи є законною військовою ціллю для України. І говорячи про це, вона зазначила, що в цьому випадку українські Сили оборони діють за стандартами НАТО.
“Вони говорили (партнери по Альянсу у 2022 році на прохання закрити українське небо – ред.): “Ольга, ти не розумієш стандартів НАТО. У натовському розумінні “закрити небо” означає насамперед знищити інфраструктуру на території РФ, яка дає можливість бомбардувати українські міста, заводи, які виробляють ракети”. Тому ми діємо відповідно до найкращих натовських стандартів”, – зазначила Стефанишина.
Згодом на заяву відреагував і президент України Володимир Зеленський. Він зазначив, що у США справді “не позитивно” відреагували на удари по російських НПЗ, але обмежити Україну в цьому Білий дім не може, адже українські Сили оборони використовують свою зброю. Також він заявив, що атака на нафтопереробну промисловість РФ – це дзеркальна та справедлива відповідь Росії на її спробу знищити енергетику України.
“Якщо немає протиповітряної оборони, щоб захистити нашу енергосистему, і росіяни атакують її, моє питання: чому ми не можемо їм відповісти? Їхнє суспільство має навчитися жити без бензину, без дизеля, без електрики… Це справедливо… Коли Росія припинить ці кроки, ми зупинимося”, – зазначає він.
Також варто зазначити, що, на думку експертів, удари України по російських НПЗ не впливають на зростання ціни на нафту. За словами директора Центру досліджень енергетики Олександра Харченка, аналітика від FT викликає великі сумніви і, швидше за все, атака по заводах може призвести навіть до зворотного ефекту.
“Росія просто виштовхуватиме сиру нафту через неможливість експортувати нафтопродукти”, – зазначив Харченко.
У свою чергу директор “Консалтингової групи А-95” Сергій Куюн зазначив, що ринок нафти ніяк не дестабілізується від ударів по НПЗ. За його словами, якщо припустити, що російський експорт нафтопродуктів падатиме, то на ринок вийде більше сирої нафти. На його думку, теоретично можливе зростання цін на дизельне паливо, а це основна експортна позиція РФ.
“Але практика свідчить, що на зміну зростання швидко приходить падіння, тому що ринок наповнюється з альтернативних джерел. Подивіться на європейський ринок природного газу: після шоку 2022 року ціни на газ впали до мінімуму, сезон взагалі пройшли непомітно”, – додав Куюн.
Враховуючи той факт, що на початку повномасштабного вторгнення Захід заявляв про безпрецедентні санкції, що стосуються, зокрема, і нафтопромисловості РФ, подібні заяви від США звучать дивно. Росія довгі роки була одним із головних постачальників енергоресурсів, тому різко скоротити їх споживання за кілька років – важко та затратно. Але відмовлятися від торгівлі з країною-агресором і, відповідно, не фінансувати її атаки на інші країни – один із основних принципів західних союзників України, які вони не втомлюються підкреслювати за кожної зручної можливості.
