Дерев’яну золу широко застосовують у садівництві. Але іноді внесення такого добрива наносить шкоду насадженням. Потрібно чітко знати коли потрібно підживлювати рослини дерев’яною золою.
Кам’яновугільна зола містить у своєму складі мало корисних речовин. Гречихова, пшенична солома, житня та зола зі стебел соняшника містить велику кількість калію. Березова, соснова та ялинкова зола – великий вміст кальцію.
Коли та чому зола не корисна для ґрунту?
- Вона робить землю лужною, але чи потрібно це робити та про наслідки ніхто не замислюється. Більшість рослин не люблять рости у лужному ґрунті, навпаки надають перевагу слабокислим ґрунтам.
- Це дисбаланс. Якщо внести золу у лужний ґрунт, то полуниця, виноград та помідори вразить неінфекційний хлороз. Калій, який міститься у золі не приносить користі. Коли її настоюють у воді, корисні властивості випадають в осад. Таким чином, корені рослин не засвоюють корисні речовини.
- Несумісність з іншими органічними добривами. До них належать гній та перегній. Не можна вносити разом кальцієву селітру, суперфосфат, сечовину та аміачну селітру.
- Кількість внесення золи. Вносять 200 мл. золи на 1 м2. Потрібно враховувати склад та кислотність ґрунту.
- Потрібно знати яку золу вносити у ґрунт. Вугільна зола не несе користі.
Які рослини не люблять підживлення золою?
- Помідори.
- Кабачки та баклажани.
- Тиква, ґарбузи та дині.
- Редис, ріпа та редька.
- Полуниця.
- Лохина.
- Хвойні насадження.
- Гортензія, рододендрони, перстач та конвалії.
