Дайте капусті те що вона любить, щоб головки були великі та міцні. Добриво, яке вносять на початку літа 💪

Капусту часто вирощують на городі, адже це одна з найпопулярніших овочевих культур. Щоб отримати великі та щільні качани, важливо не лише правильно доглядати за рослинами, а й вчасно захищати їх від шкідників, хвороб та забезпечувати необхідним живленням.

Насамперед капусті потрібен родючий ґрунт без застою води. Надмірна волога шкодить корінню і може спричинити загнивання, а нестача поживних речовин одразу позначається на врожаї.

Не менш важливий і полив. Капуста складається переважно з води, тому без достатньої кількості вологи качани погано наливаються, можуть тріскатися, підсихати й навіть набувати гіркуватого смаку. Але заливати грядки також не варто. Орієнтуйтеся на погоду та стан ґрунту: верхній шар має просихати приблизно на 3–5 см.

Перевірити вологість дуже просто. Візьміть жменю землі біля рослини та стисніть у руці. Якщо грудочка тримає форму лише кілька секунд — вологи достатньо. Якщо земля довго залишається щільною — ґрунт перезволожений. А якщо зовсім не злипається — капусту потрібно полити.

Поливати рослини краще під корінь, не змочуючи листя. Найкращий час для цього — ранок.

Капуста добре відгукується на підживлення. На початку росту їй особливо потрібен азот, адже саме він допомагає нарощувати міцне листя, з якого згодом формується качан. Для цього можна використовувати перепрілий гній, компост або збалансовані добрива.

Грядку під капусту бажано готувати ще з осені. У ґрунт вносять компост або добре перепрілий гній, прибирають бур’яни, каміння та рослинні рештки. Найкраще капуста росте на щільному, поживному та добре дренованому ґрунті.

Перед висаджуванням розсади можна додати гранульоване комплексне добриво. Через два тижні після посадки капусту підживлюють збалансованим добривом, наприклад із формулою 10-10-10. Ще приблизно через місяць можна внести водорозчинне азотне добриво — близько половини склянки на кожні 3 метри рядка. У цей період краще не використовувати гранули, щоб не обпалити коріння.

Коли качани починають активно формуватися, азотні та сильні мінеральні підживлення варто припинити. У цей час краще застосовувати рідкі добрива для обприскування, орієнтуючись на стан рослин.

Якщо капуста росте повільно, це може свідчити про нестачу певних елементів. При дефіциті фосфору розвиток гальмується. Нестача калію проявляється світло-коричневим відтінком і в’яненням нижнього листя. Якщо старі листки скручуються та червоніють, рослині може бракувати магнію.

Обпалені кінчики молодого листя часто говорять про нестачу кальцію. Причиною цього може бути неправильний полив або надлишок азоту, калію чи магнію. Якщо молоде листя світлішає і з’являється хлороз, капусті може не вистачати сірки, через що вона стає слабшою перед хворобами.

Дефіцит бору призводить до пожовтіння листя, а качани виростають дрібними та легкими. При нестачі марганцю на листках з’являються жовто-зелені плями. Таке часто трапляється через пересушений ґрунт, надлишок вапна або органіки. Дрібне листя, яке опускається вниз, може вказувати на нестачу молібдену, а надто довгі черешки та дрібні листочки — на дефіцит заліза.

Щоб швидко виправити ситуацію, можна використовувати рідкі позакореневі підживлення. Вони допомагають рослинам швидше отримати потрібні елементи й сформувати міцні, соковиті качани