Чим будуть небезпечні нові ракетні атаки Росії на Кuїв: Жданов – про цілі ударів і паніку в Кремлі

Uncategorized

Росія атакуʼ Київ ракетними ударами з відчаю, у Путіна ще не істерика, але вже паніка, зазначив Олег Жданов.

Після масованої атаки на Київ у ніч з 23 на 24 травня, коли Росія спробувала зібрати бодай якийсь вражаючий комплект ракет (навіть “аналоговнєтний” “Орешник” запустила, щоправда, по гаражах у Білій Церкві), тільки ледачий не гадає, як далі Кремль буде “дивувати” українців своїм ракетним терором. “З-за поребрика” лунають грізні попередження про майбутні безпрецедентні удари по Києву. А Лавров у розмові з Рубіо раптом вирішив довести до відома США, що Росія, яка п’ять років лупить по Києву всім, що в неї є, “приступає” до системних ударів по об’єктах у столиці України. При цьому російське МЗС закликало іноземців залишити Київ, бо Росія має намір завдавати ударів по центрах ухвалення рішень. glavred.net

Військовий експерт, полковник запасу ЗСУ Олег Жданов в інтерв’ю Главреду розповів, чим нові ракетні атаки РФ на Київ відрізнятимуться від попередніх, по яких цілях тепер буде бити Кремль, чому, незважаючи на анонс ударів по центрах ухвалення рішень, ударів по Банковій та Верховній Раді точно не буде, чому “Орєшнік” став російським посміховиськом, а також як масовані ракетні удари по українській столиці видають паніку Кремля.

Чим нові атаки Росії на Київ можуть відрізнятися від попередніх: кількістю ракет і безпілотників, цілями, посиленням терору проти цивільного населення тощо?

Лише кількістю ракет, які будуть застосовуватися за одну атаку: їх може стати більше. До того ж під час останньої масованої атаки на Київ Росія не застосовувала Х-22. Хоч це й старі радянські ракети, але досить потужні – бойова частина вагою 960 кг. Її носій – стратегічний бомбардувальник Ту-22М3. Це єдине, чим Росія ще може нас здивувати. Застосувавши “Орєшнк”, Путін вичерпав усі свої можливості.

Друге, що зміниться, – цілі. Росія буде більше орієнтуватися на терор проти цивільного населення, тому що всі військові підприємства, які знаходилися в Києві, розбомблені. Подивіться хоча б на удари 23-24 травня по Лук’янівці: вони завдавалися Росією не по заводу (там уже нема чого бомбити, ми розбираємо будівлі на території заводу, бо вони не підлягають відновленню), а по території ринку та торгового центру. І це були цілеспрямовані удари.

З ТЕЦ уже все зрозуміло, якщо міська влада Києва вже зараз рекомендує мешканцям шукати собі на зиму житло за межами міста, оскільки будуть проблеми з гарячою водою та опаленням. За півроку відновити ТЕЦ фізично неможливо. Відповідно, по них Росії бити немає сенсу.

Тож нові атаки відрізнятимуться лише двома речами: кількістю ракет і зміною цілей (у пріоритеті будуть цивільні об’єкти та населення, тобто Росія робитиме акцент на терорі).

За словами Жданова, нові атаки РФ на Київ відрізнятимуться від попередніх кількістю ракет

Удари “Орєшніком” і ядеркою по Києву виключені?

Ядерку можна виключити відразу ж. Очевидно, що з РФ на різних рівнях є домовленість про те, що в цій війні буде застосовуватися тільки конвенційна зброя. Про це говорили давно, коли Трамп тільки прийшов до влади. А головне – Китай категорично проти.

Є ще один важливий нюанс, чому Путін не застосує проти України ядерну зброю. Як відомо, наші війська почали використовувати метеозонди для доставки дронів типу Hornet у точки запуску. А росіяни не можуть нам відповісти тим самим. Знаєте – чому? Все просто: роза вітрів така, що все несеться в бік Росії! Тому, якщо Путін підірве будь-який ядерний заряд, радіоактивна хмара і радіоактивні опади потраплять саме в Росію.

“Орєшніком” по Києву Росія може спробувати вдарити. Але! Під час атаки 24 травня один взагалі не долетів, а другий чомусь полетів у Білу Церкву.

Ви думаєте, удар “Орєшніком” припав на Білу Церкву помилково?

Безумовно. Військові фахівці знають, що “Орєшнік” не пройшов державні випробування. Тому кожен запуск “Орєшніка” – це продовження випробувальної програми. Не секрет, що було кілька невдалих запусків у проміжку між ударами ним по Дніпру та Львову: “Орєшнік” просто не полетів. Більше того, один вибухнув прямо в шахтній пусковій установці.

Тож далеко не факт, що “Орєшнік”, який полетів у Білу Церкву, наводився саме на неї. Можливо, він і летів у Київ, але відхилився і пішов південніше.

Через

З огляду на специфіку “Орєшніка”, хіба для нього є цілі в Києві?

Східноєвропейці

 

Та для нього взагалі немає цілей ні в Києві, ні в Білій Церкві, ні у Львові, ні в Дніпрі.

У росіян з “Орєшніком” величезна проблема. Вони взяли хорошу ракету СС-18, яку американці прозвали “Сатана” за те, що її дуже важко було перехопити американськими протиракетними комплексами. Це наша ракета, її зробив “Південмаш”. Цю ракету Росія видозмінювала, але нашими руками: завдання виконувало КБ “Південне”. З неї спочатку зробили “Тополь”, потім “Ярс”, потім “Воєводу”, потім “Рубіж”. І ось у модернізованої ракети РС-26 “Рубіж” росіяни відрізали третій ступінь і перетворили її з важкої на ракету середньої дальності (6000 км). Але при цьому ж змінилася балістика ракети, її аеродинаміка, тому необхідно змінити і систему управління нею. А Росія цього зробити не може, бо у неї немає ракетного КБ, як у нас.

Однак Москві ж потрібно лякати світ якимись “аналоговнєтними” зразками, тому було зроблено наступне. Голова ракети залишилася від попередніх модернізацій (роздільна головна частина, що складається з шести субелементів). Росія і цього самостійно змінити не може, тому що потрібно буде все починати спочатку, розраховуючи балістику ракети. Тому росіяни взяли ці шість субелементів і наповнили їх звичайним залізяччям. І, судячи з наслідків удару “Орєшніком” по Білій Церкві, у Росії не вистачає навіть тугоплавких металів (вольфраму, нікелю тощо), щоб зробити потужну бомбу, яка знищує все і всіх. Візьміть 36 гир по 48 кг і скиньте їх з літака – ось що таке “Орєшнік”.

До того ж субелементи повинні додатково наводитися, кожен із них має влучити в свою ціль. Адже це шість ракет в одній! Але і з цим не склалося. Судячи з відео прильоту “Орєшніка”, там спрацював виштовхувальний заряд, який просто виштовхнув ці шість бомб, які далі полетіли компактно до самої землі, навіть касета не розкрилася.

Ця ракета та її запуск коштують близько 100 млн доларів. Але вона абсурдна в плані бойового застосування. Путін просто сподівається, що всі злякаються і розбіжаться. Але Захід вже просто сміється над тим, як ці шість частин плюхаються в одну точку, хоча повинні розсідатися і накрити величезну площу: адже за задумом це мають бути шість ядерних зарядів. У цьому ж сенс роздільної головки ракети: накрити відразу кілька цілей, але при цьому щоб не всі заряди були збиті протиракетною системою. Виходить, що ці удари “Орєшніком” по Україні демонструють неякісність і неточність цієї ракети.

А яким може бути характер цілі “Орєшніка” при ударі по Києву? Росія може вибрати в якості цілі густонаселений район, тому що боєголовки ракети проб’ють кілька перекриттів у будинках.

Днями російський МЗС рекомендував іноземцям покинути Київ і, по суті, анонсував удари Росії “по центрах ухвалення рішень і командних пунктах”. Куди, на вашу думку, може прилетіти? І яким буде реальний військовий ефект від руйнування адміністративних будівель? У чому сенс? Адже навряд чи умовний удар по Банковій призведе до паралічу управління військами на фронті.

Це психологічний вплив. Однак можу вас запевнити, що по Банковій і по Верховній Раді не прилетить, це точно. Вже навіть голова оборонного комітету Держдуми РФ Картаполов заявляв, що ударів по Верховній Раді та Офісу президента не буде – мовляв, “там ніхто не приймає жодних рішень”. Однак насправді причина в іншому: у радіусі кілометра від китайського посольства знаходиться і Банкова, і Рада. Це найкраща “система ППО” для цих адміністративних будівель.

Тим більше, Китай, відповідаючи на запитання журналістів про те, чи вивозитиме він із Києва своїх дипломатів, заявив, що він за мир, тим самим давши зрозуміти, що Пекін не схвалює удари по українській столиці. А щодо вивезення дипломатів Китай скромно промовчав.

Жодна країна не зірвалася і не кинулася вивозити свої посольства, як це було в лютому 2022 року. Тоді за два тижні до вторгнення багато хто вивіз усіх співробітників посольства, закривши все на ключ.

Тому удари по адміністративних будівлях, якщо й будуть, здійснюватимуться виключно з метою психологічного впливу. Це під час Другої світової війни був сенс це робити, і Гітлер намагався завдавати ударів по Москві, щоб змусити уряд виїхати зі столиці. А сьогодні центр ухвалення рішень там, де перебуває людина або група осіб, які ухвалюють рішення. Але така вже Росія: вона досі воює за шаблонами Другої світової, а креативить вкрай рідко.

А для чого тоді були ці анонси ударів по Києву, які публікувало російське МЗС? По чому саме Росія може намагатися бити?

Росія може спробувати створити геноцидні умови для українського населення, зокрема, мешканців Києва, завдавши ударів по водоканалу та очисних спорудах. Виведення з ладу будь-якого з цих об’єктів створить неможливі умови для проживання в місті. Без води місто не зможе, а без каналізації – тим більше. Тоді в Києві буде так, як у Донецьку, де пакетики викидають на вулицю з вікон.

А як таких центрів ухвалення рішень, тобто конкретних будівель, на сьогоднішній день немає. До речі, в Кабмін на Грушевського вже прилітав “шахед”. І що? Пошкодив верхній поверх, навіть стіну не проломив. Там міцна будівля ще радянської споруди, причому часів Холодної війни.

А в чому був сенс інформування Лавровим Рубіо про те, що Росія буде бити по Києву? Ну, не благословення ж США Росія чекала на ці дії.

Путін намагається переконати США і Китай у тому, що ще раз Росія завдасть масованого удару по Україні, і все, українці здадуться. І своєрідний карт-бланш Путіну на це дали.

А столиця важлива, оскільки вона диктує моду в політикумі країни, і там формується громадська думка (безумовно, вона формується і в регіонах, але в столиці – більше). Росія намагається зламати дух української нації, створюючи картинку Києва у вогні та димі, як це було на світанку 24 лютого 2022 року. При цьому вона прагне розтрубити на весь світ, що Київ розбомблений, налякати, щоб люди були на нервах. Інформаційний супровід атак – це дуже важлива складова.

Попереджаючи про майбутні удари по Києву, Росія тисне цим і на Сі Цзіньпіна, і на Трампа. Лавров міг говорити про це Рубіо в надії на те, що той одразу зателефонує Зеленському, розповість про майбутні удари і поквапить з ухваленням рішення та згодою на “угоду”.

Однак Україна зараз не в тій позиції, щоб погоджуватися. Наша позиція стала сильнішою, а ось у Трампа, як він любить висловлюватися, “немає карт”, щоб натиснути на нас. Адже військову допомогу від США ми не отримуємо – наші партнери купують у американців необхідне озброєння для нас. Поставки за контрактами, які раніше укладалися, Штати виконали всі. Тому Рубіо й не передзвонював Зеленському

Наскільки виправдана рекомендація екс-міністра закордонних справ Кулеби про те, що киянам варто залишити місто на ці дні? На вашу думку, потрібно виїжджати з Києва і на який час?

В принципі, це особиста справа кожного, але я не бачу в цьому сенсу. Загалом, Росія нас натренувала. Навіть рік тому кількість жертв після таких ударів у нас була більшою, а зараз люди навчилися реагувати й ховатися. Та й куди їхати киянам, у яких немає родичів під Києвом або в інших, спокійніших регіонах. Знімати житло – це зайві витрати, і не у всіх є така можливість. Плюс тут, у Києві, робота. Головне – не лінуватися і спускатися в укриття або метро. Останній удар по Лук’янівці продемонстрував, що метро – це надійне укриття, як і паркінги.

Кулеба виконує функціональні обов’язки, а обов’язок влади – попередити і запропонувати. Правда, у них ще є обов’язок забезпечити. На щастя, метро відкрито як притулок.

Наскільки економічно виправдано витрачати дефіцитні високоточні ракети вартістю в мільйони доларів на укріплені бетонні будівлі, захищені передовими системами ППО, в яких напевно не буде людей, яких Кремль хотів би ліквідувати?

Важливо розуміти ментальність росіян: навіть якщо у них буде всього одна ракета, вони все одно її запустять. Опинившись перед вибором – заправити авіаційний бомбардувальник паливом або купити хліб для голодуючих, Кремль купить авіаційне паливо, щоб відправити ракету на територію України.

Історичні пам’ятки та будівлі

 

Складність війни з Росією полягає в тому, що вона не враховує ціну питання. Якщо вона поставила собі за мету нас перемогти, то питання про гроші взагалі недоречне: скільки треба, стільки й витратять на війну. Просто погляньте: російська економіка валиться, грошей катастрофічно не вистачає, всі доять РФ, як тільки можуть (Китай жодного чіпа задарма не дав росіянам, навіть Кім Чен Ин стриже з Путіна валюту, як шерсть з барана), але вона продовжує кидати у топку війни все. Для неї немає “больових порогів”: це стосується і людей, і грошей. Так, у відповідь на запитання Сталіна про те, хто братиме Берлін, Жуков поставив 300 тисяч осіб. Для Росії неважлива ціна ракети, ресурсу, людського життя, якщо треба виконати завдання.

Про що свідчить той факт, що Росія зараз намагається завдавати більш масованих і кривавих атак не тільки по Києву, а й по всій Україні? Намагається так компенсувати невдачі на фронті та приховати перелом у війні, про який говорив Сибіга?

Росія діє так через безвихідь. Це ще не істерика, але вже паніка в лавах політичного керівництва Російської Федерації.

Втім, Сибіга дуже оптимістично бачить ситуацію. Наприклад, якщо говорити про дрони, то ми лише в декількох сегментах отримали перевагу. Наше завдання зараз – не розгубити його. Росія дуже активно намагається відновити паритет і знову отримати перевагу у сфері безпілотних систем. До речі, наш удар по Старобільську – це був удар по школі операторів БПЛА, який Росія намагається представити як атаку на дитячий коледж.

Удари РФ стали більш масованими і розтягнутими в часі знову-таки від безвиході. Погляньте на склад удару: на Київ летіло все, що тільки можна, це називається “я його зліпила з того, що було”. Вона запустила все, що наскребла. А запуск настільки різних ракет і дронів тягне за собою проблеми взаємодії, тому що різні види авіації, різні типи ракет, різна швидкість, різні системи наведення і час підльоту. Раніше Росія для удару використовувала два-три види ракет – і понеслася. А зараз вона збирає “з миру по нитці”, щоб зібрати в купу ракетний удар. Ось і “Орєшнік” до атаки приліпили, з одного боку, з політичних мотивів, а з іншого боку – для залякування. Далі ми спостерігатимемо таку саму картину – такий самий “букет” з ракет. Які ракети знайдуть, такі й запустять.

А безвихідь у Росії через те, що там прекрасно розуміють, що ресурси закінчуються, зокрема, бачать дефіцит бюджету. Якщо вже голова Центробанку РФ відкрито говорить про настільки великі бюджетні проблеми, що наступним етапом буде конфіскація вкладів населення. А Зюганов взагалі з трибуни сказав, що Росія на порозі 1917 року, і не можна допустити революції. Тому Кремль у паніці, тому сподівається щоразу перед атакою, що збере купу ракет, як бабахне, і Київ здасться та прийме умови Москви. Зупинитися Росія не може, бо це буде визнанням поразки у війні.

Російські війська просуваються на фронті тільки через те, що, як розповідають наші військові, інколи не вистачає боєкомплекту: хоч вагон патронів візьми, але росіяни йдуть один за одним, хвиля за хвилею, і фізично неможливо встигнути знищити ці “м’ясні штурми”.

Rate article