Економіст Олег Пендзин на цифрах довів, чому купувати пенсійний стаж заздалегідь — фінансово невигідно, і де краще збирати гроші.
В Україні громадяни, яким бракує стажу, розглядають варіант оформлення добровільних внесків до Пенсійного фонду (ПФУ) заздалегідь — за 5, 10 чи навіть більше років до пенсії.
Експерт Економічного дискусійного клубу, заслужений економіст України Олег Пендзин провів чіткі математичні розрахунки та довів: інвестувати гроші наперед у ПФУ — фінансово абсолютно невигідно. Набагато розумніше акумулювати ці кошти на власному рахунку.
Про це йдеться у матеріалі ТСН.ua.Заморожений стаж проти інфляції: куди насправді йдуть ваші гроші
Головний аргумент Олега Пендзина проти передчасного фінансування солідарної пенсійної системи полягає в банальній втраті капіталу через неминучі інфляційні процеси. Якщо людина вирішує сплачувати добровільний мінімальний внесок (який наразі розраховується від мінімальної зарплати і становить 22% від неї — 1 902 грн на місяць), то лише за 10 років вона сумарно віддасть державі щонайменше 228 280 грн. І ця сума в реальності буде значно більшою, адже мінімальна заробітна плата та, відповідно, розмір ЄСВ в Україні щороку поступово зростають.
Проте віддаючи ці гроші зараз, майбутній пенсіонер не створює собі жодного реального накопичувального рахунку чи фінансової «подушки».
«Потрібно чітко розуміти, як працює наша солідарна система. Ваші 1 902 гривні, які ви щомісяця сплачуєте до ПФУ наперед, не лежать десь у сейфі, чекаючи на ваше 60-річчя. Вони одразу, того самого дня, ідуть на виплату пенсій нинішнім пенсіонерам. Держава натомість просто фіксує в паперових та електронних реєстрах сам факт наявності у вас додаткового місяця стажу та мінімальний рівень заробітку для майбутнього розрахунку. Самі ж реальні гроші для вас безповоротно втрачаються через інфляцію», — каже Пендзин.
Що можна зробити натомість
Натомість економіст пропонує кардинально іншу, прагматичну модель поведінки. Якщо замість добровільного внеску до ПФУ щомісяця відкладати ті ж самі 1 902 грн на персональний банківський депозит — навіть під доволі скромні та консервативні 10% річних із капіталізацією, — фінансовий результат наприкінці терміну кардинально здивує.
За 10 років регулярного відкладання «чистими» людина внесе на свій рахунок ті ж самі 228 тисяч грн. Проте завдяки магії складних відсотків (коли відсотки щомісяця нараховуються на вже отримані раніше відсотки), банківський рахунок додатково згенерує ще орієнтовно 170 тисяч гривень чистого доходу.
Як результат, до моменту досягнення пенсійного віку громадянин матиме на руках понад 400 тисяч гривень. І це, на відміну від обіцянок Пенсійного фонду, буде його особистий, недоторканний, ліквідний капітал, який будь-якої миті можна зняти, витратити на лікування, придбання нерухомості чи передати у спадок дітям.
Стратегія перед виходом на пенсію: як діяти розумно
Зважаючи на математичні розрахунки, експерти Економічного дискусійного клубу радять українцям діяти за значно вигіднішим алгоритмом:
- не платити наперед: категорично утриматися від довгострокових добровільних внесків у солідарну систему за 10–15 років до пенсії;
- збирати самостійно: акумулювати вільні кошти (1 902 грн щомісяця) на депозитах, у держоблігаціях (ОВДП) чи інших ліквідних прибуткових активах;
- купити стаж за потреби наприкінці: коли настане час виходу на пенсію у 60 років, треба прийти до Пенсійного фонду, провести офіційний точний розрахунок наявного стажу, і якщо кількох місяців чи років дійсно не вистачатиме для отримання виплат — просто одноразово докупити цей дефіцитний стаж безпосередньо перед виходом на заслужений відпочинок, використавши для цього частину накопичених у банку грошей.
За такої стратегії майбутній пенсіонер і гарантовано отримає законні виплати від держави, і збереже у власній кишені значну суму накопичених відсотків, які в іншому разі просто згоріли б у бюджеті солідарної системи.
