Різниця католиків і православних.
Раніше вплив церкви на сучасну цивілізацію був, майже вирішальним.
Однак церкви розділилися в 1054 році, але за фактом їх шляхи розійшлися набагато раніше.
Західна підкорилася Папі Римському, Східна — візантійському патріархові.
Відмінності православ’я від католицизму
Насправді католицизм і православ’я відрізняються не так уже й сильно. Обидва види християнства визнають обряди один одного (тобто православні «зараховують» католику його хрещення, і навпаки). Можна приймати причастя одне в одного (якщо поблизу немає храмів своєї конфесії).
Глобальних ідейних відмінностей не так багато. Ось ключові:
Непорочне зачаття Діви Марії — в яке вірять католики та не вірять православні. Тобто католики вважають, що Богородицю вже було звільнено від первородного гріха за рахунок народження Христа;
Різний погляд на Трійцю. У нас — три рівні іпостасі єдиного Бога, у католиків — Дух Святий походить і від Бога Отця і від Сина і як би займає «підлегле» становище.
Чистилище. Католики вважають, що всі люди потраплять у рай. Просто грішники спочатку потраплять у пекло, потім пройдуть очищення від гріхів у чистилищі та на них чекає рай. Православні твердо стоять на тому, що грішники горітимуть у пеклі до кінця.
Хреститися двома пальцями чи трьома. Католики хрестяться двома пальцями, а три затискають. Два пальці — символ двох сутностей Христа: людської та божественної. Три пальці — Трійця. Різниця непринципова — у православних ті ж символи, різниця тільки в тому, що ми затискаємо два пальці, а складаємо три.
Статус Папи Римського та патріарха. Православний патріарх — головний священнослужитель. Пара Римський має статус намісника Бога землі. Звичайна грішна людина не може мати такого статусу, це надто нахабно, впевнені в православ’ї.
Ну і, нарешті, шоста важлива відмінність: сидіти чи стояти у храмі?
Чому католики сидять, а православні стоять
Питання «сидіння» та «стояння» не таке просте, як здається. У монастирях або на Різдво та Великдень, служби можуть йти багато годин поспіль. І стоячи процес витримає не кожен.
У ранньому християнстві до VI століття християни Східної церкви сиділи та молилися. Не у всіх церквах були лавки, тому ті, хто молився, часто сиділи на підлозі.
Але в монастирях став практикуватися суворіший формат, коли священнослужителі та ченці всю службу проводили на ногах. Таким чином вони показували приклад і простим парафіянам. Після цього формат «служби стоячи» затвердили для всіх православних віруючих.
Нині лавки у православних храмах є. Але їх мало і вони поставлені з розрахунком на хворих та літніх людей. На здорову людину або дитину, яка сидить, більшість парафіян подивляться косо. Лавки швидше на випадок винятку з правил. Навіть літні намагаються простояти всю службу на ногах і сісти тільки коли зовсім не в змозі.
Православна Церква вважає, що треба молитися стоячи, бо:
Це символ того, що ми тягнемося до Бога. А сидячи ми ніби чекаємо, коли Бог сам спуститься заради нас.
Молитися стоячи — це вже подвиг, відмова від зручності.
Сидіння і комфорт подібні до обжерливості. Коли смачно і багато їж, хочеться ще й випити, потім і в блудні думки потягне. Так і тут — сів і вже засинаєш, тобі не до молитви.
Католики вважають, що треба молитися сидячи, бо:
У комфорті ти можеш повністю розслабитися та присвятити себе думкам про Бога. Якщо ж ти втомишся, переминатимешся з ноги на ногу, тобі буде не до цього.
Ми контактуємо з Богом за допомогою душі та мозку. Головна функція тіла — не заважати та не відволікати нас.
Втім, під час читання Євангелія католики все одно встають, віддаючи шану.
І католики та православні приділяють цій відмінності дуже багато уваги. Мовляв, конкурентна конфесія не має рації, не так розуміє Бога і суть спілкування з Ним.
Наостанок. Чи так важливо, як людина молиться? Це ж особисте звернення до Бога. Значить, вона сама може вибирати форму, в якій це їй зручніше. А якщо все формалізувати, оподатковувати посередниками, то це не віра вже виходить, а бюрократія. А бюрократію навряд чи вигадав Бог, це чисто людська фішка.
