Росія може знову спробувати використати територію Білорусі для тиску або атак проти України. У Києві попереджають про посилення впливу Кремля на Мінськ, хоча ознак формування ударного угруповання біля кордону наразі немає.
Білорусь може знову стати стартовим майданчиком для російських атак проти України. У Києві попереджають: Москва посилює тиск на режим Олександра Лукашенка, щоб глибше втягнути Мінськ у війну.
Про це йдеться в матеріалі AP.
Саме з території Білорусі у лютому 2022 року російські війська почали наступ на Київ. Тоді колони окупантів рушили на українську столицю з півночі, однак після важких втрат були змушені відступити.
Після цього Білорусь не відправляла свої війська на фронт, але продовжила допомагати Росії. На її території розміщують російську військову інфраструктуру, проводять спільні навчання, лікують поранених окупантів, а білоруські підприємства виробляють компоненти для російського ВПК.
За даними українського спецпредставника з питань санкційної політики Владислава Власюка, уламки ракети «Орешник», якою РФ ударила по Україні 24 травня, містили мікрочипи білоруського виробництва. Україна закликає союзників посилити контроль за санкціями проти Білорусі.
Окреме занепокоєння викликає ядерний фактор. Росія розмістила у Білорусі тактичну ядерну зброю, а також оголосила про передавання Мінську комплексу «Орешник», здатного нести ядерний заряд. Нещодавно Росія і Білорусь провели спільні навчання із залученням такого озброєння.
Президент Володимир Зеленський минулого тижня заявив, що українська розвідка фіксує активні спроби Росії втягнути Білорусь у війну «на значно більшу глибину». За його словами, загроза може стосуватися як напрямку Чернігівщини та Київщини, так і країн НАТО, які межують із Білоруссю.
Українські військові та силові структури отримали доручення посилити оборону північних регіонів. Водночас у Державній прикордонній службі зазначають: наразі біля українського кордону не фіксують великого накопичення білоруських чи російських військ.
Речник ДПСУ Андрій Демченко заявляв, що ризик вторгнення з боку Білорусі повністю виключати не можна, однак станом на зараз ознак формування ударного угруповання немає.
Лукашенко, своєю чергою, заперечує підготовку до нападу та стверджує, що Білорусь не вступатиме у війну, якщо на неї не нападуть. Утім, експерти наголошують: Мінськ залишається критично важливим тиловим і військово-промисловим ресурсом для Кремля.
Білоруська опозиціонерка Світлана Тихановська під час візиту до Києва заявила, що Білорусь «ніколи більше не повинна ставати плацдармом для агресії».
Водночас військові аналітики сумніваються, що білоруська армія здатна самостійно провести масштабний наступ. Збройні сили Білорусі налічують близько 48,6 тисячі військових, а для повноцінної наступальної операції, за оцінками експертів, Мінську знадобилася б масова мобілізація, підготовка та значна кількість озброєння.
Крім того, Україна за роки повномасштабної війни суттєво укріпила кордон із Білоруссю, облаштувала оборонні позиції та мінні загородження. Тому будь-яка спроба нового наступу з півночі, за оцінками експертів, може обернутися для Білорусі великими втратами.
Раніше йшлося про ризики загострення ситуації на північному напрямку. Так, Білорусь може залишатися під тиском Росії. Кремль може намагатися посилювати політичний і військовий вплив на Олександра Лукашенка, аби втягнути Білорусь у більш активну участь у війні проти України. Водночас пряме військове втручання для Мінська залишається вкрай ризикованим кроком. При цьому наразі не фіксується ознак формування ударних угруповань біля українського кордону.
