Бачать у небі все. Чим унікальні шведські ASC 890, як змінять правила гри та доповнять F-16

Новини

Україна вперше за часи незалежності отримає літак далекого радіолокаційного виявлення. Сьогодні уряд Швеції оголосив про майбутню передачу ASC 890, також відомого як Saab 340 AEW&C або S-100B Argus.

Докладніше про історичне рішення, чому це справжній геймчейнджер та як шведські AWACS вплинуть на перебіг російсько-української війни, – у матеріалі РБК-Україна.

Зміст

Що передасть Швеція і чому це історичне рішення

Уряд Швеції оголосив про великий пакет військової допомоги на 1,3 млрд доларів. Повідомляється, що до нього увійдуть:

  • весь парк бронетранспортерів PBV 302 (239 одиниць у наявності, за даними The Military Balance)
  • снаряди та технічну підтримку раніше наданої техніки
  • “надлишки” танків (без уточнення за типом і кількістю)
  • кошти на підтримку різних коаліцій та ініціатив щодо закупівлі техніки
  • керовані ракети Rb 99 (ліцензійна версія AIM-120 AMRAAM)

Але головна новина стосується літаків повітряного спостереження та управління ASC 890.

“ASC 890 дасть Україні абсолютно нові можливості проти повітряних та морських цілей. Її здатності ідентифікувати цілі на великій відстані будуть посилені. Вони (літаки, – ред.) діятимуть як мультиплікатор сили з появою F-16”, – зазначив міністр оборони Швеції Пол Йонсон.

Примітно, що він використав саме слово “вони” у множині. Як уточнюють шведські ЗМІ, українська сторона отримає два літаки. Терміни передачі поки невідомі.

Фото: літак ASC 890 ( flickr.com)

У будь-якому випадку йдеться про справжню історичну подію для України.

“У Радянському Союзі були літаки радіолокаційного виявлення, під час розпаду нам такі машини не дісталися. Тому ми були приречені стежити за повітряною обстановкою лише за допомогою наземних радарів”, – пояснює авіаційний експерт Валерій Романенко.

Власне, тому російські “шахеди” та крилаті ракети час від часу вражають об’єкти, незважаючи на те, що їх прикривають зенітні комплекси. Бо у них при виявленні цілей на малих висотах бувають прогалини.

Літаки ж здатні “побачити” все, що знаходиться в повітрі, і спеціально на програмному рівні пристосовані, щоб виокремлювати цілі на фоні землі. Наприклад, ворожий літак на відстані 200-250 км чи ракети на 150-200 км.

“З отриманням шведських AWACS ми фактично стаємо країною з повноцінною протиповітряною обороною”, – додав він у розмові з РБК-Україна.

Що відомо про шведські літаки ASC 890

Що стосується авіаційних комплексів радіолокаційного виявлення та наведення, у звичній термінології використовується абревіатура ДРЛВ, у західній – AWACS.

ASC 890 (Airborne Surveillance and Control) – це бортова бойова платформа управління та повітряного спостереження. Представляє собою літак Saab 340 з довгим радаром на даху. Крім Швеції, вони експлуатуються у Таїланді та Польщі.

Saab 340 оснащений двома турбогвинтовими двигунами і має такі характеристики:

  • довжина – 20,57 м
  • розмах крил – 21,44 м
  • висота – 6,97 м
  • максимальна злітна маса – 13 155 кг
  • максимальна швидкість – 530 км/год
  • практична стеля – 7 620 м
  • тривалість польоту – до 7 годин

Сам по собі літак Saab 340 не є якоюсь новинкою для України. Цивільні версії використовувалися, наприклад, авіакомпанією “Мотор Січ”, зазначає Романенко.

Але головна “родзинка” у версії для повітряних сил – наявність системи ASC 890, яка використовує технологію активного електронного сканування (AESA). Вона дозволяє динамічно регулювати енергію радара залежно від ситуації. Радар здатний охоплювати широку територію або зосереджуватись на меншій пріоритетній зоні з високою швидкістю оновлення.

Технологія S-діапазону гарантує високу продуктивність у різних погодних умовах. Ефективний діапазон спостереження включає понад 500 000 квадратних кілометрів по горизонталі та понад 18 000 метрів за висотою. Система виявляє та відстежує такі об’єкти, як винищувачі, крилаті ракети, завислі у повітрі гелікоптери і навіть морські цілі розміром з водний мотоцикл.

Системи почали експлуатуватися Військово-повітряними силами Швеції ще у 1996 році, але проходили модернізацію. І вважаються досить сучасними засобами дальньої розвідки.

У 2000-х ходили навіть розмови про те, щоб встановити шведські системи на українські Ан-140, Ан-148 і Ан-158, розповідає авіаційний експерт Костянтин Криволап. Пізніше казали про шведські радари та російське обладнання, і на цьому все закінчилося.

“Сам радар, обчислювальні можливості та обладнання у ASC 890 досить сучасні. Це хороша машинка. І вона 100% бачить ціль краще, ніж російські А-50У”, – зазначив він.

Для порівняння, російська “тарілка” постійно обертається на 360 градусів. У шведських літаків нерухомий радар забезпечує якісний огляд на 400-450 км на 150 градусів. Єдина проблема – мертві зони попереду та позаду літака. Але за рахунок електронного перемикання можна направляти промені з необхідними характеристиками, куди треба, додав Криволап.

Співрозмовники РБК-Україна кажуть, що Швеція передає свої літаки, бо переходить на нові розробки. Але вони не сильно поступаються і досі здатні багато на що.

На що вони здатні у бойовій обстановці

Повітряні радари передають інформацію центральним та локальним командним пунктам. А також пряму цілевказівку бойовим літакам. У випадку з Україною вони по-справжньому розкриють потенціал багатоцільових винищувачів F-16, які очікуються влітку.

“Тобто льотчик F-16 не голосом, а на екрані тактичної обстановки бачитиме, до якої цілі прямувати, на яку відстань, яку зброю застосувати і як краще підійти до цілі – використовуючи активні чи пасивні системи. Наприклад, з пасивними до ворожого винищувача можна підкрастися так, що той його й не побачить”, – пояснює Валерій Романенко.

Дані передаються через тактичну мережу Link 16, яка використовується США та країнами НАТО. Ця комунікаційна, навігаційна та ідентифікаційна система підтримує обмін даними між командуванням, літаками, кораблями та наземними військами на ультрависокій частоті.

Фото: літаки ASC 890 здатні передавати цілевказівку не тільки бойовим винищувачам, але й наземним засобам ППО ( x.com/PlJonson)

Умовно кажучи, інформація з Link 16 від літака ASC 890 передається на винищувач, від нього до ракети і “пішло-поїхало”, каже Костянтин Криволап. Такого не можна зробити з українськими МіГ-ами, тому AWACS є більш актуальними для F-16.

Причому цілевказівку датна прийняти не лише бойова авіація.

“Практично усе, що завгодно. Ракети ATACMS (запускаються з РСЗВ HIMARS, – ред.), авіаційні Storm Shadow, наземні засоби протиповітряної оборони та все ракетне озброєння. Америка та Європа взагалі без своїх AWACS не літають”, – наголосив він.

Романенко називає шведські AWACS універсальними машинами. Які дозволяють керувати не лише зенітними комплексами та ППО загалом, а й засобами радіоелектронної боротьби (РЕБ).

Коли Україна може отримати шведські AWACS

Поки невідомо, коли Україна отримає літаки ASC 890. Терміни впираються у те, наскільки швидко можна підготувати персонал. Екіпаж складається з шести осіб – два пілоти та чотири оператори радіолокаційної станції.

На думку Романенка, новина з Швеції означає лише початок підготовки.

“Льотчиків можна підготувати приблизно за 2-3 місяці, тому що у нас багато пілотів, які літали на Saab 340. Щодо операційного екіпажу, офіцерів бойового управління, напевно, достатньо перевчити операторів наземних систем. Це може зайняти 3-4 місяці”, – вважає співрозмовник.

Якось окремо готувати літаки до роботи в українських умовах не треба. Їхні системи інтегровані з натовськими, і у випадку із західними зразками техніки і тих же F-16 додатково доопрацьовувати нічого не потрібно, каже Криволап.

“Але я не думаю, що ASC 890 з’являться дуже скоро. Все-таки треба навчити екіпаж, потрібен час, щоб освоїти експлуатацію радара. Не знаю, як це буде, але такі літаки нам дуже необхідні”, – додав експерт.

Як цей “геймчейнджер” посилить можливості України

Опитані РБК-Україна експерти наводять кілька варіантів того, як застосовуватимуть ASC 890. І насамперед йдеться про постійний моніторинг українського неба.

Наприклад, при масованій атаці “шахедів” сигнали від літаків дальнього виявлення дозволять оперативно реагувати мобільним групам, щоб збити ударний дрон із кулеметів, а не дорогими ракетами. Те саме з крилатими ракетами. Самохідні зенітні комплекси зможуть за півгодини переміститися на десяток кілометрів та збити ракету. “Це відкриває нові можливості для нашої ППО”, – каже Романенко.

За його словами, є думка, що шведські AWACS не базуватимуться на території України.

“Принаймні, такий момент обговорюється. Тому що росіяни не пошкодують жодних ракет, щоб їх знищити. Тому що це “геймчейнджер”, який повністю змінює правила гри. Тим більше, якщо йдеться про два літаки. Два літаки повністю покривали б південний і південно-східний напрямки, звідки найбільше летить ракет та “шахедів”, – розповів експерт.

Фото: шведські літаки можуть стати справжнім “геймчейнджером” у російсько-українській війні (flickr.com)

Що стосується авіації, то ASC 890 здатний виявити і дати цілевказівку на російський тактичний літак на відстані 300 км. А це означає, що треба підійти на 250 км до лінії фронту, оскільки ворожі Су-34 запускають КАБи з 50 км.

Проблема в тому, що російські зенітні комплекси можуть стояти приблизно на тих самих позиціях. Що практично гарантує ураження ASC 890 наземним та засобами ППО.

“Тобто по літаках з КАБами вони працювати все одно не зможуть. А ось посилити наше ППО – так. Ми перейдемо на якісно новий рівень. З їх допомогою відсоток знищення дронів і ракет наблизиться до 100. Крім балістики, по балістиці вони безпорадні”, – додав Романенко.

Костянтин Криволап вважає, що застосовувати ASC 890 будуть дуже обережно, щоб їх не дістали С-400 та авіаційні ракети із заявленою, але не підтвердженою дальністю 300-400 км.

“Як із цим бути? Мабуть, наші фахівці знайдуть тактичні прийоми, щоб забезпечити безпеку та підібратися якомога ближче до фронту, щоб краще бачити ситуацію”, – додав експерт.

За його розрахунками, ASC 890 умовно над Черкаською областю проглядатиме всю лінію зіткнення. Якщо над Одеською, то десь на половину вглиб окупованого Криму. Навряд чи дуже наближатиметься до фронту через високий ризик ураження.

Якщо виходити з безпечного радіуса 400 км, то цього вистачить, щоб побачити російські літаки не тільки, коли вони злітають з аеродромів “Балтімор” (Воронезька область), Курська чи Бєлгорода. А коли вони ще перебувають на аеродромах.

“Звичайно, самим ASC 890 нема чим вражати російські Су-34 з КАБами. Але вони дадуть цілевказівку для F-16, щоб ті запустили наведені на ворожу авіацію ракети, не заходячи в їхню зону видимості”, – підсумував Криволап.

При підготовці матеріалу використовувалися: інформація з відкритих джерел, заява шведського прем’єра Пола Йонсона, коментарі колишнього інженера з випробувань “Конструкторського бюро Антонів” Костянтина Криволапа та провідного наукового співробітника Національного авіаційного університету України Валерія Романенка.

Rate article