Дочка моя 5 років тому вийшла заміж. Її чоловік з сусіднього міста. Там і взяли квартиру в іпотеку. Виховують мого внука золотого, а недавно купили машину. Зять у мене господар на всі руки, все вміє робити тому і роботи має вдосталь.
Зараз він допомагає своїм батькам, точніше робить у їхній квартирі ремонт. Моя дочка теж там коли може допоможе, прибере. Хоч сидить в декреті, але хоче чимось бути корисною. Навіть має частковий підробіток, бо вони хочуть скоріше виплатити ту квартиру. Дочка працює касиром у магазині 2-3 дні в тиждень. У той час внук залишається у мене.
Я теж стараюся їм допомагати. Я розумію, як молодим зараз важко ще й з дитиною на руках. Отак ми й живемо собі.
Та якось у мене зламався холодильник і одну полицю треба було прикрутити. Я попросила зятя, щоб глянув. Він коли звільнився, то одразу приїхав.
– Мотор треба міняти! Я можу поїхати, купити, а ви мені потім гроші віддасте.
– Добре, Васильку, як скажеш!
Коли робота була зроблена він віддав мені чек за мотор. Ціна мотора була перекреслена, а нижче написана нова. Я нічого не зрозуміла.
– А що це ти мені дав? – питаю в нього.
– Чек. Там за мотор і за роботу разом. Я зразу додав, щоб було простіше. Все, тепер холодильник майже як новий! – як ні в чому не бувало сказав зять.
Я мовчки дала йому гроші, подякувала і ми попрощались. Та як же так? З рідних людей гроші брати? Я ж не прошу оплату за те, що сиджу з внуком! Мені ця ситуація дуже неприємна. Я розповім все дочці, цікаво як вона відреагує! Бо ж сама там безплатно допомагає з ремонтом!
Якщо так піде й надалі, то в мене немає іншого вибору, як не виставляти йому ціну за послуги няні! А що він собі думає? Найхитріший чи як?
