Кроти часто з’являються на городах і садових ділянках. Вони прокладають підземні ходи, залишають по всій території купки землі, псують газон, грядки та молоді посадки. Саме тому з ними варто боротися вчасно, обираючи дієві й бажано гуманні способи.
Один із найпростіших методів — пастка з труби. Її можна зробити самостійно. Для цього знадобиться пластикова водопровідна труба діаметром приблизно 7–8 см і довжиною 15–20 см. На обох кінцях труби встановлюють металеві пластини-клапани: зверху їх кріплять дротом усередині труби, а знизу фіксують шурупами так, щоб кріт міг зайти всередину, але не зміг вибратися назад.
Таку пастку ставлять у свіжий кротячий хід і зверху накривають дошкою, листом шиферу або кришкою. Коли тварина рухатиметься тунелем, вона потрапить усередину. Після цього крота потрібно дістати й винести подалі від ділянки — у ліс, парк або інше безпечне місце.
Є й народні способи боротьби з кротами.
Один із них — пастка зі скляної банки. Трилітрову банку вкопують у нижній хід крота, всередину кладуть приманку, наприклад черв’яків, а зверху місце прикривають. Кріт піде на запах, впаде в банку й не зможе самостійно вибратися.
Ще один спосіб — шумові відлякувачі. Їх можна зробити з пластикової пляшки та арматури. Арматуру встромляють у землю, а на неї надягають пляшку з обрізаним дном і вирізаними боковинами. Під час вітру пляшка обертатиметься, створюючи шум і вібрацію, які кроти не люблять. Подібний ефект дає і металева кришка, прив’язана до арматури: вона гримітиме на вітрі й відлякуватиме тварин.
Також кротів можна проганяти різкими запахами, адже нюх у них дуже добре розвинений. У ходи кладуть риб’ячі залишки або змочені ганчірки з різким запахом. Іноді використовують оцет, гас чи інші пахучі рідини, розміщуючи їх у кількох місцях на ділянці.
Важливо пам’ятати: пастки потрібно перевіряти щодня. Якщо кріт потрапив усередину, його не варто залишати надовго. Тварину краще віднести подалі від городу й випустити на волю.