Таких егоїсток, як моя сестричка, ще пошукати треба. Ні про кого не думає, ні про кого не піклується. Для неї існує лише вона сама, її потреби і бажання…
Маринка в свої 24 так і залишилася маленькою маминою донечкою, якій все можна. Це почалося ще в дитинстві. Сестра серйозно прихворіла, коли їй було 5 років. Швидка приїжджала, маленьку навіть госпіталізували. Після того, батьки трусяться над кожним її кроком.
А вона собі з того тільки тішиться. Кілька років тому заявила:
– Мамо, я не буду вчитися в нашому забитому технікумі. Хочу їхати до столиці!
– Ти здуріла?! Хто ж за те навчання платити буде, ти не подумала? – кричав я, згадуючи, що ми й так ледь кінці з кінцями зводимо через апетити сестри.
– Мамо, ти себе чуєш? Та ви з батьком вже й так ледь на ногах стоїте. Хіба можна себе ще більше навантажувати?
Мене, звісно, ж ніхто не послухав. Відправили Мариночку до Києва. На бюджет вона, ясна річ, не вступила. Довелося платити шалені гроші.
Я вже на той час знайшов собі пристойну роботу і, як міг, допомагав батькам грошима. Вони, бідолахи, не їли, не спали, а все заради того, щоб догодити своїй маленькій донечці.
– Сестро, ти б роботу собі в столиці знайшла. Думаю, в такому великому місті багато можливостей для студентів. Можеш працювати лише на вихідних.
– Ти що, Михайле? З дуба впав? Я студентка елітного вузу – ти хочеш, щоб я за кимось брудний посуд виносила, чи за касою якогось поганеньного супермаркету сиділа? Не буде цього!
Я щиро вірив, що в неї прокинеться совість, і вона візьметься за голову. Але не так все сталося, як гадалося.
– Марино, ти вже роботу знайшла?
– Та яку роботу можна знайти в нашому містечку? Поки хочу трохи відпочити, перезавантажитися.
– А жити на що зібралася?
– А тебе, братику, це нехай не хвилює. Про мене батьки подбають.
– Ти ж все життя в них на шиї сидиш! Як тобі не соромно?
Й року не минуло з моменту її повернення, а вона вже заміж зібралася.
– Мамо, я дуже кохаю Дмитра! Він найкращий чоловік, якого я коли-небудь зустрічала. Заміж мене кличе!
– Донечко, золотце моє! Яка радість! То ж треба тепер до весілля готуватися!
– Я вже все придумала. Хочу розкішне плаття, найкращий ресторан і лімузин.
– А за які гроші таке дійство? Твій Дмитро такий же нероба, як і ти.
– Тату, скажи йому щось! Як він сміє таке говорити?
– Що?! А з якого дива, я маю про це турбуватися?
– Ти її старший брат, а у нас із матір’ю зараз проблеми з грошима.
– Одна надія на тебе, — жалібно протягнула мама.
Що мені тепер робити?! Шкода мені батьків, але допомагати сестрі зовсім не хочеться. Вона на це просто не заслужила! Та й мені своїх клопотів не бракує. Дружина з донечкою в декреті сидить, а я буду влаштовувати Марині весільне шоу?!
Люди добрі, порадьте, як правильно вчинити?
Що б Ви робили, якби опинилися на місці Михайла?
Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився з нами читач сторінки “Пошепки”. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю.
Усі фото в статті є ілюстративними.
