На відео потрапив момент, як врятовані захисники співають пісню Тараса Петриненка “Україно”. Ця стара патріотична пісня неначе сповнилася нових сенсів.
Під час обміну полоненими вдалося повернути додому 75 військових і цивільних. Серед них захисники Зміїного та оборонці Маріуполя.
Хто співав пісню
Військовослужбовець Костянтин Миргородський, який сьогодні повернувся з полону, заспівав пісню “Україно” разом з побратимами. Він перебував у полоні понад два роки, повідомила його дружина Анастасія,
– передає деталі Суспільне.
Звільнені з російського полону співають пісню “Україно”: дивіться відео
Сама Анастасія написала, що для її родини дворічне пекло нарешті завершилося, їй наче увімкнули повітря.
Про що пісня “Україно” Тараса Петриненка, яку співали звільнені з полону
Що цікаво, це стара пісня. Уперше її виконали ще за Радянського Союзу, в 1987 році. Надалі вона часто звучала на Українському радіо. Але вона дуже пасувала моменту, бо в ній ідеться про повернення сина додому, до батьківського порогу.
Україно, Україно,
Після далечі доріг
Вірне серце твого сина
Я кладу тобі до ніг,
– мовиться в тексті.
Вийшло досить символічно. Колишні полонені мовчки втирали сльози. І справді, важко втриматися, щоб не заплакати при перегляді відео.
Автор, Тарас Петриненко, не одразу зміг показати своє творіння. Адже національна музика не вписувалася в радянські стандарти. А ще в пісні відображено досить особистий момент біографії, коли співак і композитор, який п’ять років жив у Росії, вирішив повернутися в Україну. Хоча міг заробляти непогані гроші на Сахаліні – й обмежувати себе в творчості.
У тексті є слова “Ще наша свічка не згоріла”. Вони дуже схожі на початок нинішнього гімну “Ще не вмерла України…” Тож редакторам, які поставили пісню в ефір на свій страх і ризик, могли приписати “націоналізм”.
На щастя, пісня вмить стала популярною, тепер це неофіційний гімн України. Її переспівували безліч разів – чи не найбільше з усіх українських пісень. Петриненко навіть говорив, що його впізнають саме завдяки “Україні”.
А ще в пісні є рядки “Лиш доти варто в світі жити, поки живеш і квітнеш ти”. Погодьтеся, під час війни це дуже актуальні слова.
